Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Замезі Ю.І.,

з участю представника Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі міста Вінниці Байші Тамари Андріївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі міста Вінниці на постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 11 липня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 03 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі міста Вінниці, Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії державного службовця,

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом.

Просила визнати нечинними дії та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі міста Вінниці призначити пенсію згідно Закону України "Про державну службу" (3723-12) , посилаючись на наявність стажу державної служби.

Постановою Ленінського районного суду міста Вінниці від 11 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 03 жовтня 2006 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судових рішень. Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 19 березня 1966 року працювала на посаді секретаря-машиніста Немировського МКДС Вінницької області; з 15 серпня 1967 року - секретаря судового засідання районних судів Вінницької області; з 01 листопада 1974 року - завідувача канцелярії Прокуратури Старгородського району міста Вінниці, прокуратури Замостянського району міста Вінниці, прокуратури міста Вінниці; з 01 серпня 1992 року по 28 березня 1997 року - інспектора прокуратури міста Вінниці.

Загальний трудовий стаж становить 36 років.

З 01 жовтня 1995 року Лісовській Г.Г. призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

В березні 2006 року звернулася до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про переведення її на пенсію державного службовця, в задоволенні якої відмовлено.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про те, що позивачка набула спеціальний стаж необхідний для призначення пенсії державного службовця.

З такими висновками не можна погодитися виходячи з наступного.

На час досягнення пенсійного віку у 1995 році позивачка не мала права на призначення пенсії державного службовця. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (432-15) була прийнята нова редакція частини другої статті 37, згідно з якою, зокрема, на одержання пенсії державних службовців мають право особи які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Дія цього Закону не поширюється на осіб, які досягли пенсійного віку до набрання чинності вказаних змін до Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Оскільки позивачка не мала стажу державного службовця, то відмовляючи у призначенні Лісовській Г.Г. пенсії державного службовця суб'єкт владних повноважень не порушив права та законні інтереси позивачки.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі міста Вінниці задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 11 липня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області від 03 жовтня 2006 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі міста Вінниці, Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії державного службовця.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.