Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді Гончар Л.Я.,

суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Кравченко О.О.,

при секретарі: Турчин Д.В.,

за участю представника позивача Грабара М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Юридична, консультативно-правова та виробнича фірма" "Київ-Хуст" на постанову Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2006 року у справі за позовом Приватного підприємства "Юридична, консультативно-правова та виробнича фірма" "Київ-Хуст" до Державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва, Державного виконавця Лисенко О.В. про визнання протиправними постанов та їх скасування, –

У березні 2006 року Приватне підприємство "Юридична, консультативно-правова та виробнича фірма" "Київ-Хуст" (надалі – ПП) звернулося до суду з позовом до Державної виконавчої служби (надалі – ДВС) у Шевченківському районі м. Києва, Державного виконавця ЛисенкоО.В. про визнання протиправною постанови Державного виконавця ДВС у Шевченківському районі м. Києва Лисенко О.В. від 09.02.2006 року про відкриття виконавчого провадження у справі № 222/21 по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (надалі – КМНО) № 821 від 03.11.2005 року про стягнення з ПП "Київ-Хуст" на користь Комунального підприємства (надалі – КП) "Київжитлоспецексплуатація" заборгованості у сумі 3611,02 гривень; визнання протиправною постанови державного виконавця ДВС у Шевченківському районі м. Києва Лисенко О.В. від 09.02.2006 року про відкриття виконавчого провадження у справі № 221/21 по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО № 854 від 21.11.2005 року про стягнення з ПП "Київ-Хуст" на користь КП"Київжитлоспецексплуатація" заборгованості у сумі 3537,36 гривень; скасування зазначених постанов.

Доповнивши позовні вимоги позивач також просить визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця ДВС у Шевченківському районі м. Києва Лисенко О.В. від 20.02.2006 року про стягнення з заявника виконавчого збору по в/н № 821 у сумі 361,10 гривень; визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця ДВС у Шевченківському районі м. Києва Лисенко О.В. від 20.02.2006 року про стягнення з боржника виконавчого збору по в/н № 854 у сумі 353,74 гривень; визнати протиправним та скасувати пункт 2 постанови державного виконавця ДВС у Шевченківському районі м. Києва Лисенко О.В. від 20.02.2006 року про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 221/21.

Позов вмотивовано тим, що вказані постанови прийняті в порушення вимог чинного законодавства України та порушують права та законні інтереси позивача.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2006 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2006 року скасовано рішення суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішеннями суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі ПП "Юридична, консультативно-правова та виробнича фірма" "Київ-Хуст" просить скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник касатора підтримав миги скарги з викладених в ній підстав, інші учасники процесу не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Судом першої інстанції в ході з’ясування обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено, що 09.02.2006 р. Державним виконавцем Лисенко О.В. були винесені: постанова про відкриття виконавчого провадження №222/21 по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО №821 від 03.11.2005 р. про стягнення з ПП "Київ-Хуст" на користь КП "Київжитлоспецексплуатація" заборгованості у сумі 3611,02 грн. та постанова про відкриття виконавчого провадження №221/21 по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО №854 від 21.11.2005 р. про стягнення з ПП "Київ-Хуст" на користь КП "Київжитлоспецексплуатація" заборгованості у сумі 3537,36 грн.

Як було встановлено судами, Державний виконавець відкрила виконавчі провадження на підставі виконавчих написів нотаріуса та постанови ДВС у Святошинському районі м. Києва про закінчення виконавчого провадження від 24.01.2006 р. без заяви стягувача.

Державний виконавець в постановах від 09.02.2006 року про відкриття виконавчих проваджень №222/21, №221/21 встановив строк для добровільного виконання рішення до 15.02.2006 року, при цьому направив ці постанови позивачу лише 14.02.2006 року, і вони були останнім отримані 16.02.2006 року.

Також 20.02.2006 року Державним виконавцем Лисенко О.В. були винесені: постанова про стягнення з позивача виконавчого збору по в/н №821 у сумі 361,10 грн., постанова про стягнення з позивача виконавчого збору по в/н№854 у сумі 353,74 грн.

Позивач дізнався про винесення Державним виконавцем цих постанов лише в судовому засіданні 05.05.2006 року.

Згідно копії реєстру відправки поштових листів, наданою відповідачем, копії постанов про стягнення виконавчого збору були направлені позивачу лише 14.02.2006 року.

Як встановлено в судовому засіданні, пункт 2 постанови від 20.02.2006року про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №221/21 містить вимогу про об'єднання виконавчих проваджень, які ще не відкриті у ДВС у Шевченківському районі м. Києва, тобто вимогу на майбутнє.

Встановлені обставини, зазначені вище, підтверджені належними доказами та ніким не оспорюються.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу в інших, передбачених законом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 зазначеного Закону копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається боржнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 цього ж Закону державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", у разі, якщо у районному відділі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанцій вірно зазначено про порушення відповідачем прав позивача, оскільки оскаржувані постанови прийняті з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , та належним чином не доведені до відома позивача, а тому підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.' o:p'

Судом першої інстанції також вірно застосовані норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин, дана правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

Натомість, судом апеляційної інстанції помилково скасовано вірне рішення суду першої інстанції, не надана належна правова оцінка обставинам справи у їх сукупності.

За вказаних обставин доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, а тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Юридична, консультативно-правова та виробнича фірма" "Київ-Хуст" задовольнити, постанову Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2006

року скасувати. постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 29червня 2006 року по даній справі залишити в силі.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.