Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого: судді Гончар Л.Я.,

суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г.,

при секретарі Турчин Д.О.,

за участю представника позивача Дубаса В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову господарського суду Херсонської області від 16 січня 2007 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року у справі за позовом Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області до приватного підприємця ОСОБА_1, Новофедорівської сільської ради, третя особа: Голопристанський відділ земельних ресурсів про визнання рішення сільської ради та договору оренди землі недійсними, -

У жовтні 2006 року Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області звернувся до суду з позовом до Приватного підприємця (надалі - ПП) ОСОБА_1, Новофедорівської сільської ради, третя особа: Голопристанський відділ земельних ресурсів про визнання недійсним рішення сесії Новофедорівської сільської ради від 15.04.05 №526 в частині надання підприємцю Урсал Дмитру Володимировичу в оренду земельну ділянку площею 5,0384 га від б\в "Мрія" до б\в "Прибой"; скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки між Новофедорівською сільською радою та підприємцем ОСОБА_1, який зареєстровано в Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії центру державного земельного кадастру 25 квітня 2005 року за №040572100079; визнання договору оренди земельної ділянки між Новофедорівською сільською радою та підприємцем ОСОБА_1, який зареєстровано в Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії центру державного земельного кадастру 25 квітня 2005 року за №040572100079 недійсним; зобов'язання підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за належністю Новофедорівській сільській раді.

Позов мотивований тим, що передача ПП ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки відбувалась з грубим порушенням норм чинного земельного законодавства України.

Постановою господарського суду Херсонської області від 16 січня 2007 року позов задоволено частково. Визнано недійсним спірне рішення відповідача та закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та Новофедорівською сільською радою.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій по справі ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закрити провадження по справі. При цьому посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій в ході з'ясування обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено, що рішенням Новофедорівської сільської ради від 24.12.04 року №465 надано дозвіл ПП ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га в оренду для обслуговування пляжної зони від бази відпочинку "Мрія" до бази відпочинку "Прибой" в селі Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області. Пунктом 2 зазначеного рішення вказано про необхідність виготовлення проекту відведення земельної ділянки та надання його в сільську раду для затвердження до 15.04.05 року.

Рішенням Новофедорівської сільської ради від 15.04.05 року №526 затверджений проект землеустрою, а саме: технічна документація із землеустрою щодо оформлення земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_1 для обслуговування пляжної зони від бази відпочинку "Мрія" до бази відпочинку "Прибой" в селі Залізний Порт Голопристанського району із земель запасу Новофедорівської сільської ради площею 5,0384 га. Крім того, цим рішенням передбачено надання земельної ділянки ПП ОСОБА_1 в оренду на 10 років та надано згоду на укладення договору оренди з визначенням вартості оренди у розмірі 14624грн. за рік.

На підставі зазначеного рішення 25.04.05 року між Новофедорівською сільською радою та ПП ОСОБА_1 укладений договір оренди вказаної вище земельної ділянки.

Також судами попередніх інстанцій встановлено наступне: межі спірної земельної ділянки не визначені в натурі, про що свідчить лист Херсонського державного підприємства по геодезії, картографії та кадастру від 11.12.06 року №637.

ПП ОСОБА_1 не здійснено погодження проекту відведення з природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом охорони культурної спадщини, не проведено державної експертизи.

Рішення суду касаційної інстанції обґрунтовується наступним.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Також підставою для визнання правового акту недійсним є його прийняття з порушенням порядку, встановленого законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться в порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) .

У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Кодексу.

Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Передача земельної ділянки, межі якої не визначені в натурі, в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється з розробленням проекту відведення.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються в разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок і підлягають державній експертизі.

Постановою КМУ від 26.05.04р. №667 затверджено Порядок розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (далі Порядок).

Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно затвердження рішенням Новофедорівської сільської ради документації, яка не може бути підставою для надання в оренду земельної ділянки, так як не відповідає закону і не пройшла державну експертизу, відповідно оскаржуване рішення підлягає визнанню недійсним.

Також судами попередніх інстанцій вірно закрито провадження у справі за вимогою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами у справі, оскільки Новофедорівська сільська рада виступає у даному випадку не як суб'єкт владних повноважень, а як власник землі, тому даний спір повинен розглядатися за нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Судами першої та апеляційної інстанцій також вірно застосовані норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин, дана вірна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними і не спростовують висновків судів.

Керуючись ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову господарського суду Херсонської області від 16 січня 2007 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.