Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Шкляр Л.Т.

розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Луганської області від 26 квітня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2006 року у справі №3/101ад за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Продресурси" про стягнення штрафних санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, -

ВСТАНОВИЛА:

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до ТОВ "Продресурси" про стягнення штрафних санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2003році в сумі 9511,80грн.

Постановою господарського суду Луганської області від 26 квітня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за даними звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою № 10-П1 затвердженою наказом Держкомстату України від 10.01.02 № 49 (v0049202-02) , за 2003 рік (а.с.9) вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 127 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 302 тис. грн., фактично на підприємстві відповідача працевлаштовано у 2003 році 1 інваліда. За розрахунком позивача відповідач повинен був працевлаштувати у 2003 році 5 інвалідів та підприємство відповідача мало перерахувати штрафні санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2003 рік у сумі 9511 грн. 80 коп.

Пункт 4 Порядку сплати підприємствами ( об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01 №1767 (1767-2001-п) (далі - Порядок), передбачає, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку (пункт 11 Порядку).

Відповідно до ст. 20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємства за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Частина 1 ст. 19 Закону встановлює норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робоче якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.95р. №314 "Про організацію робочих місць, та працевлаштування інвалідів" (314-95-п) встановлено, що підприємства у межах доведеного нормативу за власні кошти створюють робочі місця для працевлаштування інвалідів: щорічно до 1 лютого року, що настає за звітнім, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньо облікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів: інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Строк застосування штрафних санкцій за непрацевлаштування інвалідів у 2003 році сплинув, оскільки Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Продресурси" про стягнення штрафних санкцій в сумі 9511 грн. 80 коп. лише 07.03.06, тобто з порушенням вимог ст. 250 Господарського кодексу України (436-15) , де передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про необгрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністр0ативного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову господарського суду Луганської області від 26 квітня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2006 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.