ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
"22"січня 2008 р. Вищий адміністративний суд України у складі
колегії суддів:
Головуючого Федорова М.О.
суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Рибченко А.О.
секретар судового засідання Каліушко Ф.А.
за участю представників згідно протоколу судового засіданні
від 22.01.08р. (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу ДПI у Личаківському районі м.
Львова на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
29.06.2006 та постанову господарського суду Львівської області від
17.04.2006
у справі № 5/2690-9/442
за позовом ТОВ "Сюрприз"
до ДПI у Личаківському районі м. Львова
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Сюрприз" звернулось до господарського суду Львівської
області з позовом до ДПI у Личаківському районі м. Львова про
скасування податкового повідомлення-рішення № 0002282320/0/11409
від 19.07.2004р.
Постановою господарського суду Львівської області від
17.04.2006, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного
господарського суду від 29.06.2006 у справі № 5/2690-9/442 позовні
вимоги задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх
інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та
апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено
норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові
докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає,
що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за
результатами комплексної позапланової перевірки, проведеної
Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова,
з питання дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Сюрприз"
за період з 01.01.01р. по 31.12.2003р., складено Акт перевірки №
58/23-2/06725046 від 19.07.2004р.
На підставі даного Акту перевірки згідно з пп.4.1.6 п.4.1
ст.4, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
винесено податкове
повідомлення-рішення № 0002282320/0/11409 від 19.07.2004р., яким
визначено заниження податку на прибуток на 27920,80грн.
Згідно з Актом перевірки № 58/23-2/06725046 від 19.07.2004р.
відповідачем встановлено порушення позивачем, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4,
пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме підприємство не включило до
складу валового доходу у 4 кварталі 2003р. вартість товарів"
(робіт, послуг), безоплатно наданих підприємству на суму 34836,00
грн.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій з
огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Арбітражного суду
Львівської області від 05-06.04.2001р. у справі № 4/526-18/55 з
позивача стягнуто на користь ТОВ "ПТ "Львів" 32060,00грн. вартості
поставлених та відповідно отриманих горілчаних виробів. Дане
рішення суду вступило в законну силу, а тому, згідно з ст.124
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
є обов'язковим до виконання на
всій території України та свідчить про безпідставність твердження
відповідача про безоплатне надання товарів.
Згідно з п.1.23 ст.1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, безоплатно надані товари
(роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку
згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не
передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких
матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення,
або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються
платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.
Згідно з пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валовий дохід
включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у
вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником
податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг),
безоплатно наданих платнику у звітному періоді.
Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
безнадійною заборгованістю є
заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної
давності.
Суди дійшли вірного висновку про те, що в даному випадку
відсутня безоплатність поставлених ТОВ "ПТ "Львів" горілчаних
виробів позивачу. Не є безоплатно наданими товарами, товари, за
які передбачається грошова або інша компенсація їх вартості.
Отже з наведеного вбачається, що кредиторська заборгованість
позивача перед ТОВ "ПТ "Львів" становить 32060,00грн., а не
34836,00грн, як вказано в акті перевірки відповідачем, оскільки
сума заборгованості в розмірі 32060,00грн. підтверджується актом
звірки від 14.03.2001р., про що вказано у вищезазначеному рішенні,
яке і прийняте арбітражним судом.
Згідно з ст.11 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
від 01.10.2004р., що
діяв на час виникнення спору, однією з підстав виникнення
зобов'язань є договір, або інші правочини. Відповідно до рішення
Арбітражного суду Львівської області від 06.04.2001р. у справі №
4/526-18/55 договір від 13.05.1999р. про поставку горілчаних
виробів визнано неукладеним. А тому, зобов'язання позивача перед
ТОВ "ПТ "Львів" виникло з моменту прийняття Арбітражним судом
Львівської області вищезазначеного рішення, тобто 06.04.2001р.,
яким зобов'язано стягнути з ТОВ "Сюрприз" 32060,00грн. вартості
горілчаних виробів. Виходячи з наведеного, з моменту виникнення
заборгованості і слід відраховувати спливання строків позовної
давності. Відповідно, строк позовної давності стосовно наявної
заборгованості позивача закінчувався в 2 кварталі 2004 року, а
тому у нього були відсутні правові підстави для включення до
складу валового доходу у 4 кварталі 2003 року вартості товарів,
отриманих від ТОВ "ПТ "Львів".
За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального
права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності
зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у
відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у
зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного
судового рішення не встановлено.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України
дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПI у Личаківському
районі м. Львова задоволенню не підлягає, а ухвала Львівського
апеляційного господарського суду від 29.06.2006 та постанова
господарського суду Львівської області від 17.04.2006 у справі №
5/2690-9/442- залишаються без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ДПI у Личаківському районі м. Львова
залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
29.06.2006 та постанову господарського суду Львівської області від
17.04.2006 у справі № 5/2690-9/442 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
М.О. Федоров
Судді
А.I. Брайко
Г.К. Голубєва
О.В. Карась
А.О.Рибченко
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Ф.А.Каліушко