Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гуріна М.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Дашківській О.Є.,

ОСОБА_1 Ромащенка А. О. на рішення Перевальського місцевого суду Луганської області від 20.08.2003р. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 17.11.2003р. по справі за скаргою ОСОБА_1. на неправомірні дії Перевальського районного управління праці та соціального захисту населення, -

У липні 2003 рокуОСОБА_1. звернувся до Перевальського місцевого суду Луганської області зі скаргою на неправомірні дії Перевальського районного управління праці та соціального захисту населення щодо відмови у наданні пільг передбачених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) .

Рішенням Перевальського місцевого суду Луганської області від 20.08.2003р. у задоволенні скарги ОСОБА_1. було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 17.11.2003р. апеляційну скаргу ОСОБА_1. було відхилено, а рішення Перевальського місцевого суду Луганської області від 20.08.2003р. залишено без змін.

Ромащенко О.А. подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Перевальського місцевого суду Луганської області від 20.08.2003р. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 17.11.2003р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до довідки МСЕК № 0022373 від 27.12.2002р. позивачу була встановлена друга група інвалідності у зв'язку із захворюванням, отриманим під час проходження військової служби.

Відповідно до пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти або стали інвалідами при проходженні військової служби, надається 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності, в межах норм, передбачених чинним законодавством.

Згідно пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002р. № 5-рп/2002 (v005p710-02) Конституція України (254к/96-ВР) відокремлює категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема гарантій соціального захисту. До них насамперед належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку.

Гарантії соціального захисту є засобами забезпечення професійної діяльності окремих категорій громадян, ефективного функціонування відповідних органів.

Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

Отже, виходячи з вимог вищенаведеного законодавства, відмова Перевальського районного управління праці та соціального захисту населення щодо відмови у наданні пільг передбачених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) ОСОБА_1. є неправомірною та суперечить законодавству України.

Обставини справи встановлені судами повно і правильно, але судами невірно застосовано норми матеріального права, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення скарги ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Перевальського місцевого суду Луганської області від 20.08.2003р. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 17.11.2003р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Перевальського районного управління праці та соціального захисту населення - скасувати.

Постановити нове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії Перевальського районного управління праці та соціального захисту населення - задовольнити.

Визнати дії Перевальського районного управління праці та соціального захисту населення щодо відмови у наданні ОСОБА_1пільг, передбачених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) неправомірними.

Зобов'язати Перевальське районне управління праці та соціального захисту населення надати ОСОБА_1пільги, передбачені пунктом 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Постанова оскарженню не підлягає.