ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бутенка В.I.,
Сороки М.О.,
Штульмана I.В.,
Горбатюка С.А.,
Панченка О.I.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії
Iзюмської міжрайонної прокуратури,
встановила:
В червні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною
скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що в 27.12.2001 р. він
звернувся до суб'єкта оскарження з письмовою заявою про порушення
кримінальної справи стосовно працівників Iзюмського філіалу
"Харківобленерго", які, на його думку, незаконно проникли у його
квартиру та відключили електроенергію. Оскільки письмової
відповіді він не отримав, просив суд визнати такі дії прокуратури
неправомірними.
Рішенням Iзюмського міськрайонного суду від 21 січня 2005
року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської
області від 25 липня 2005 року, в задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами
норм матеріального права, просить судові рішення скасувати.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд виходив з того, що за
фактом, викладеним у вказаній вище заяві, прокуратурою Iзюмського
району проводилась перевірка щодо порушень з боку працівників
Iзюмського філіалу "Харківобленерго", про результати якої
23.01.2002 р. скаржнику була направлена мотивована відповідь.
Висновок суду про те, що скаржник отримав від прокуратури
відповідь на своє звернення у передбаченому Законом України "Про
звернення громадян" ( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
та ст. 12 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
порядку, відповідає фактичним обставинам
справи. З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції і
доводи касаційної інстанції його не спростовують.
Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
(далі КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
) підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст.
227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для їх обов'язкового
скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Iзюмського міськрайонного суду від 21 січня 2005 року і ухвалу
апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2005 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судові рішення Вищого адміністративного суду України, які
ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути оскаржені
лише за винятковими обставинами - з мотивів неоднакового
застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї
самої норми права; визнання судових рішень міжнародною судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують
міжнародні зобов'язання України - протягом одного місяця з дня
відкриття таких обставин шляхом подачі скарги безпосередньо до
Верховного Суду України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно, відповідальний секретар: Єрко С.М.