ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Горбатюка
С.А.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
справи за касаційною скаргою Криворізької митниці на рішення
Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 вересня 2005
року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11
січня 2006 року у справі за позовом заступника начальника Служби
боротьби з контрабандою та порушенням митних правил начальника
оперативного відділу Криворізької митниці ОСОБА_1 до Криворізької
митниці про визнання наказу про накладення дисциплінарного
стягнення недійсним, -
встановила:
В серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним
позовом про визнання недійсним наказу начальника Криворізької
митниці від 11.08.2005 року, яким на нього було накладено
дисциплінарне стягнення у вигляді догани. В обгрунтування своїх
вимог позивач зазначав, що з 15.12.1999 року він працює в
Криворізькій митниці, а з 01.06.2004 року обіймає посаду
заступника начальника Служби по боротьбі з контрабандою й
порушеннями митних правил - начальника оперативного відділу.
11.08.2005 року наказом начальника митниці №392-к на нього
було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за
порушення трудової дисципліни, що виразилось в недотриманні вимог
ст.ст. 313, 380, 381 МК України та за незабезпечення контролю за
виконанням підлеглим йому співробітником вимог митного
законодавства щодо порядку здійснення митного контролю товарів та
здійснення провадження у справах про порушення митних правил.
Вважаючи наказ начальника митниці незаконним, позивач просив
суд скасувати його в частині накладення на нього дисциплінарного
стягнення у вигляді догани.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16
вересня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Дніпропетровської області від 11 січня 2006 року, позовні вимоги
ОСОБА_1 задоволено повністю та скасовано наказ начальника
Криворізької митниці №392-к від 11.08.05 в частині накладення на
нього дисциплінарного стягнення.
Не погоджуючись із постановленими по справі судовими
рішеннями, відповідач - Криворізька митниця звернулася до
Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись
на порушення норм матеріального і процесуального права, просила
вказані судові рішення скасувати та постановити нове, яким в
позові відмовити.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 01.03.2006 р.
касаційну скаргу на підставі ст. 210 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
було
передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення
питання про прийняття.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає
з таких підстав.
Визнаючи правомірними дії позивача щодо направлення заявки в
Криворізьке представництво торгово-промислової палати на
проведення товарознавчої експертизи, суд першої інстанції
обгрунтовано виходив з того, що у відповідності до вимог ст. 65
Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
позивачем до оформлення був
залучений експерт торгово-промислової палати ОСОБА_2, оскільки у
співробітників служби по боротьбі з контрабандою виникли сумніви
щодо найменування та функціонального призначення товару.
Висновок суду про необгрунтованість наказу Криворізької
митниці №392-к від 11.08.2005 р. в частині визнання незаконним
складення протоколу про порушення митних правил та затримання
товару відповідає постанові Дзержинського районного суду м.
Кривого Рогу від 08.04.2005 р., якою в діях ОСОБА_3 було
встановлено наявність складу адміністративного правопорушення,
передбаченого ст. 340 МК України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також
погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у
спірному наказі безпідставно було зазначено про порушення
позивачем ст.ст. 380, 381 МК України, якими встановлено порядок
призначення експертизи, оскільки ОСОБА_1 виконував обов'язки
заступника начальника Криворізької митниці і залучення експерта
здійснював у порядку ст. 65 МК України до моменту складення
протоколу про порушення митних правил.
З урахуванням наведеного, судами було вірно відзначено, що
при порушенні дисциплінарних проваджень відносно позивача та його
підлеглого начальник Криворізької митниці не повністю виконав
вимоги ст. 149 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
та не перевірив у повному
обсязі вищезазначені обставини, на які посилався позивач у
письмовому поясненні.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
з'ясувавши в достатньо повному об'ємі обставини справи,
перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суди першої
та апеляційної інстанцій ухвалили рішення, що відповідають вимогам
закону. Висновки судів достатньо обгрунтовані і підтверджені
наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не
спростовують та зводяться до незгоди з ними.
Відповідно до ст. 86 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, виключне право
оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм
внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
При вирішенні справи судом правильно застосовані норми
матеріального права, порушень норм процесуального права, які б
могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів
не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Криворізької митниці - залишити без
задоволення, а рішення Саксаганського районного суду м. Кривого
Рога від 16 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Дніпропетровської області від 11 січня 2006 року - залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: