К-10922/06 Про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій за порушення Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями - Текст документа

розглянувши касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Рівненській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2005

у справі № 18/7

за позовом СПД ОСОБА_1

до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Рівненській області

про визнання недійним рішення

СПД ОСОБА_1звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Рівненській області про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій № 1703180002-21 від 08.11.2004 року..

Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.03.2005 у справі № 18/7 в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2005 у справі № 18/7 скасовано рішення господарського суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: визнано недійсним рішення Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Рівненській області за №1703180002-21 від 08.11.2004 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанцій при вирішені спору у даній справі неправильно застосовано норми матеріального права.

У запереченні б/н та дати на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки Регіональним управлінням департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Рівненській області магазину "Аннет", що знаходиться у м. Рівне, по вул. Фабричній. 1/4 та належить суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, встановлено факт реалізації однієї пляшки слабоалкогольного напою "Бренді-Кола" виробник ЗАТ "Оболонь", м. Київ, дата розливу 08.10.2004 року по ціні 2,30 грн., що підтверджується фіскальним чеком №8822 від 27.10.2004 року.

На вимогу перевіряючих, для підтвердження якості проданого товару на момент перевірки копію, засвідчену постачальником сертифікату відповідності на дану продукцію не представлено.

Також, згідно акту перевірки в реалізації знаходились:

- вино міцне червоне "Легенда Дракули", 0,75л виробник СП "Sаlсutа" -Молдова, дата розливу 04.09.02, акцизна марка АААУ 256909 03/4 АI. Залишок - дві пляшки. Копія сертифіката відповідності, засвідчена постачальником на дане вино не представлена;

- вино сухе червоне "Саперави", 0,7л виробник ЗАТ "Iнститут виноградарства" (м. Дніпропетровськ), дата розливу 26.06.01. В залишку знаходиться одна пляшка. Копія сертифіката відповідності засвідчена постачальником ТзОВ "Торговий Дім "Літа", згідно якої проводиться реалізація вина - № UА1.024.Х013606-04, термін дії з 09.06.04 до 06.06.07, виданий виробнику продукції ЗАТ "НВО" Укр НДI плодово-ягідного виноградарства" (м. Дніпропетровськ). Сертифікат відповідності зареєстрований в реєстрі за номером № UA1.024.Х013606-04, термін дії з 09.06.04 до 06.06.07 на вино сухе червоне "Саперави", 0,7л виробник ЗАТ "Iнститут виноградарства" (м. Дніпропетровськ), дата розливу 26.06.01, яке знаходиться в реалізації не належить даній партії товару, адже вино розлито до моменту видачі на нього сертифікату;

- вино десертне біле "Мускат" 0,75л, виробник СП "Sаlсutа" - Молдова, дата розливу 10.10.03. В залишку знаходиться три пляшки. Копія сертифіката відповідності засвідчена постачальником ТОВ "Торговий Дім "Літа", згідно якої проводиться реалізація даного напою і була представлена при перевірці № UА8.033.ХI620-04 термін дії з 16.06.04 до 12.05.05, виданий виробнику СП "Sаlсutа" - Молдова. Сертифікат відповідності зареєстрований в реєстрі за номером UIА8.033.ХI620-04 термін дії з 16.06.04 до 12.05.05, яке також знаходиться в реалізації не належить даній партії товару, адже вино розлито до моменту видачі на нього сертифікату.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції мотивував тим, що відповідно пунктів 5,6 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року алкогольні напої повинні надходити до торгової мережі з накладними, товарно-транспортними накладними, а також сертифікатами відповідності державної системи сертифікації або свідоцтвами про визнання чи їх копіями засвідченими постачальником. Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити згідно із ст.ст. 18,19 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) надання споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної інформації про товари. А також на вимогу споживачів - додаткової інформації про наявність сертифіката відповідності, документи, що підтверджують якість та ціну товару. На вимогу перевіряючих, для підтвердження якості проданого товару, стверджує місцевий господарський суд, на момент перевірки копію, засвідчену постачальником сертифікату відповідності не представлено.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, Львівський апеляційний господарський суд виходив з того, що чинним законодавством не передбачено склад правопорушення, згідно якого позивач зобов'язаний зберігати сертифікати відповідності на алкогольні та тютюнові вироби за місцем реалізації товару, а тому він не може нести відповідальності за такий склад правопорушення.

Проте, визнати такий висновок суду апеляційної інстанції правомірним не можна з огляду на таке.

Згідно абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (481/95-ВР) (в редакції Закону України від 24.10.2002 року №195-IV (195-15) ) до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання.

Пунктами 5 і 6 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року №854 (854-96-п) , передбачено що алкогольні напої повинні надходити до торговельної мережі з накладними, товарно-транспортними накладними, а також сертифікатами відповідності державної системи сертифікації або свідоцтвами про визнання чи їх копіями, засвідченими постачальником, а також суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити згідно із статтями 18 та 19 Закону України "Про захист прав споживачів" (3682-12) від 15.12.1993 №3682-ХII (із внесеними змінами та доповненнями) надання споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної інформації про товари, а також на вимогу споживачів - додаткової інформації про наявність сертифіката відповідності, документи, що підтверджують якість та ціну товару.

Аналіз встановлених вимог даних нормативно-правових актів, що регулюють обіг, зокрема, алкогольних напоїв, дає підстави для висновку про те, що відповідальність згідно абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) наступає за відсутність сертифіката відповідності чи його завіреної копії у місці здійснення торгівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, в позивача на момент проведення перевірки були відсутні засвідчені постачальником копії сертифікатів відповідності, або сертифікати про визнання на алкогольні напої, про що, зокрема, свідчить наявне в матеріалах справи свідоцтво про визнання на вино міцне червоне "Легенда Дракули", тоді як згідно Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (481/95-ВР) (в редакції Закону України від 24.10.2002 року №195-IV (195-15) )" чітко сказано, що у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання застосовується фінансова санкція - 200 відсотків вартості отриманої для реалізації партії товарів, але не менше 1700 гривень.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що реалізація слабоалкогольного напою "Бренді Кола" виробник ЗАТ "Оболонь" (м. Київ вул. Богатирська,3) дата розливу 08.10.2004 року по ціні 2,30 грн. здійснювалась згідно сертифікату відповідності UА1.026.Х027573-03 від 28.11.03 по 26.11.06, який видано виробнику продукції ДП ЗАТ "Оболонь Красилівське" Хмельницької області, а не ЗАТ "Оболонь" м. Київ. А відтак, в позивача не було змоги надати споживачеві необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію, а також документи про якість алкогольних напоїв, оскільки вони були відсутні в місці здійснення торгівлі.

Отже, враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не з'ясування судом апеляційної інстанції всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Протре, суд першої інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Рівненській області підлягає задоволенню, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2005 у справі № 18/7 - скасуванню, а рішення господарського суду Рівненської області від 04.03.2005 у справі № 18/7 залишається в силі.