ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Чалого С.Я
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу
Управління державного казначейства України у Львівській області на
постанову господарського суду Львівської області від 01.12.2005р.
та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
19.04.2006р. у справі за позовом ВАТ "Янтар" до Управління
державного казначейства України у Львівській області, ВДК у
Яворівському районі Львівської області про повернення з місцевого
бюджету частини суми єдиного податку та зарахування її до
Пенсійного фонду України, -
В С Т А Н О В И Л А :
Справа №К-22257/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
До господарського суду Львівської області заявлено позов ВАТ
"Янтар" до відділення Державного казначейства України у
Яворівському районі за участю третьої особи _ ДПI у Яворівському
районі про повернення з місцевого бюджету частини суми єдиного
податку та зарахування її до Пенсійного фонду України.
Постановою господарського суду Львівської області від
01.12.2005р. задоволені позовні вимоги ВАТ "Янтар".
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
19.04.2006р. апеляційна скарга Управління державного казначейства
у Львівській області залишена без задоволення, а постанова
господарського суду Львівської області від 01.12.2005р. - без
змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями,
Управління державного казначейства у Львівській області звернулось
з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у
якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, направити
справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 3 Указу Президента "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727 ( 727/98 ) (727/98)
98 (в редакції
Указу від 28.06.1999р. № 746/99) (далі по тексту ухвали - Указ)
суб"єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов
на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно
обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми
виручки від реалізації продукції (товарів, робіт. послуг) без
урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану
вартість згідно із Законом України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(168/97-вр): 10 відсотків суми виручки від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком
акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до
складу єдиного податку. Суб'єкти підприємницької діяльності -
юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20
числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного
казначейства України. Відділення Державного казначейства України
наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного
податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20
відсотків; до місцевого бюджету -23 відсотки: до Пенсійного фонду
України - 42 відсотки: на обов'язкове соціальне страхування -15
відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості
населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються
відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та
похованням. Платники єдиного податку - юридичні особи ведуть
податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно
з цим Указом.
Як правильно відзначив суд, ВДК України у Яворівському
районі, згідно з вимогами ст.З вищезгаданого Указу, було
зобов'язане наступного дня здійснити розщеплення сплаченої суми
єдиного податку і перерахувати 42 відсотки від сплаченої суми
єдиного податку, що складає 1107 грн.. до Пенсійного фонду
України, оскільки єдиний податок сплачувався за грудень місяць
2004 року і за ставкою 10 відсотків. Починаючи з 01.01.2005р.,
органи Державного казначейства України перестали відраховувати 42
відсотки від суми єдиного податку до Пенсійного фонду України,
оскільки з 1 січня 2005 року набрав чинності Закон України "Про
Державний бюджет України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
, пунктом 2
статті 45 якого установлено, що єдиний податок для суб"єктів
малого підприємництва у повному обсязі зараховується у повному
обсязі до загального фонду відповідного місцевого бюджету.
Відповідно до листа ДПI у Яворівському районі від
15.07.2005р. № 2488 за станом на 15.07.2005р. за ВАТ "Янтар"
рахувалась переплата по єдиному податку в сумі 336 грн. Це
авансові платежі за 2 квартал 2005р. За 4 квартал 2004р. ВАТ
"Янтар" було сплачено до бюджету єдиний податок відповідно до
поданого Розрахунку сплати єдиного податку суб"єктом малого
підприємництва - юридичною особою.
Судом правильно встановлено, що відповідно до поданого ВАТ
"Янтар" розрахунку сплати єдиного податку суб"єктом малого
підприємництва - юридичною особою за 2004р., сума єдиного податку
за грудень 2004р. позивачем була сплачена правильно. Переплата до
місцевого бюджету виникла не внаслідок переплати єдиного податку,
а через те, що відповідачем - відділенням Державного казначейства
України у Яворівському районі не було здійснено розщеплення суми
сплаченого єдиного податку згідно з вимогами ст.. 3 Указу і не
перераховано 42% від сплаченої суми до Пенсійного фонду України.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про державний бюджет
України на 2005р." ( 2285-15 ) (2285-15)
встановлено, що до доходів
загального фонду місцевих бюджетів у 2005р. належить у повному
обсязі єдиний податок для суб"єктів малого підприємництва,
фіксований податок та фіксований сільськогосподарський податок.
Абзацом 2 ч. 4 ст. 45 Закону України "Про державний бюджет
України на 2005р." ( 2285-15 ) (2285-15)
установлено, що у 2005р. до
набрання чинності законом про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності платники єдиного податку сплачують страхові
внески на загальнообов"язкове державне соціальне та пенсійне
страхування у порядку та на умовах, визначених спеціальним
законодавством з питань справляння таких внесків, із сплатою
юридичними особами єдиного податку у розмірі 50% діючих ставок.
Таким чином, посилання відповідачів на п. 2 ст. 45 цього
Закону є необгрунтованим, оскільки дана норма регулює відносини і
платежі за 2005р., а ос порена сума стосується грудня 2004р.. Як
вбачається з платіжного доручення № 8 від 11.01.2005р. єдиний
податок перераховувався за грудень 2004р., а томі відділення
державного казначейства зобов"язано було провести розщеплення
даного платежу у відповідності до вимог ст. 3 Указу.
Касаційна скарга не містить доводів для скасування судових
рішень
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління державного казначейства України у
Львівській області залишити без задоволення, а постанову
господарського суду Львівської області від 01.12.2005р. та ухвалу
Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2006р. -
без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :