ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     11 жовтня 2007 року м. Київ
 
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
 
     суддів:  Бившевої  Л.I.,  Костенка   М.I.,   Маринчак   Н.Є.,
Шипуліної Т.М.
 
     при секретарі Iльченко О.М.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
 
     касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді
Закарпатської області
 
     на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
19.04.2005р.
 
     у  справі  №  5-2-14/325  господарського  суду  Закарпатської
області
 
     за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КРП 2000"
     до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської
області
 
     про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням  господарського  суду  Закарпатської   області   від
26.11.2004  р.,  залишеним   без   змін   постановою   Львівського
апеляційного  господарського  суду  від   19.04.2005   р.,   позов
задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення  ДПI
у   м.    Ужгороді    від    17.09.2004    р.    №    0001082650/0
2166/26-0/31402885/16191 про визначення ТОВ "КРП 2000" податкового
зобов'язання за платежем з податку на прибуток  у  сумі  170550,00
грн., в тому числі 119100,00 грн. - основний  платіж  та  51450,00
грн.    -    штрафні    санкції;    від    17.09.2004     р.     №
0001092650/02167/26-0/31402885/16192 про визначення ТОВ "КРП 2000"
податкового зобов'язання за платежем з податку на додану  вартість
у сумі 48828,00 грн., в тому числі 30096,00 грн. - основний платіж
та  18732,00  грн.  -  штрафні  санкції;  від  17.09.2004   р.   №
0001112650/02168/26-0/31402885/16193  про  зменшення  в  особовому
рахунку ТОВ "КРП 2000" суми бюджетного  відшкодування  за  січень,
жовтень 2003 року на загальну суму 30231,00 грн.
 
     Судові  рішення  судів  першої   та   апеляційної   інстанцій
вмотивовані посиланням на встановлені  в  судовому  процесі  факти
придбання позивачем в  I  та  II  кварталах  2003  року  послуг  з
перевезення вантажів у  приватного  підприємця  ОСОБА_1  загальною
вартістю 23350,00 грн. без ПДВ,  в  IУ  кварталі  2002  року  -  I
кварталі  2004  року  інформаційно-консультативних  послуг  у  ТОВ
"Укрторгцентр",  ТОВ  "Iнтер-Сервіс"  та  ТОВ  "Фостер"  загальною
вартістю 436583,33 грн., в тому числі ПДВ 49500,00 грн.; у  жовтні
2002  року  холодильного  обладнання  у  ТОВ  "Техносфера-Караван"
вартістю 12460,00 грн., в тому числі ПДВ 2076,67 грн. та  у  січні
2003 року консультативно-інформаційних і дилерських послуг  у  ТОВ
"Агротехнологія-97" вартістю  52500,00  грн.,  в  тому  числі  ПДВ
8750,00  грн.;   зв'язок   вказаних   витрат   позивача   з   його
господарською   діяльністю   та   їх   підтвердження   документами
бухгалтерського і податкового обліку.
 
     В касаційній скарзі  ДПI  у  м.  Ужгороді  просить  скасувати
ухвалені у справі судові рішення та постановити нове  рішення  про
відмову в задоволенні  позову,  посилаючись  на  порушення  судами
першої та апеляційної інстанцій підпункту 5.3.9  пункту  5.3  ст.5
Закону   України   "Про   оподаткування   прибутку    підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        , підпунктів 7.4.1,  7.4.5  пункту  7.4  ст.7  Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
     Перевіривши  правильність  застосування  судами   першої   та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального  права,
юридичної  оцінки   обставин   справи,   колегія   суддів   Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Відповідно до частини 1 ст.220 КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
 
     Судами  попередніх  інстанцій   встановлено,   що   фактичною
підставою для визначення позивачу сум  податкових  зобов'язань  за
платежами з податку на прибуток та податку на додану  вартість,  а
також  для  зменшення  суми  бюджетного  відшкодування  в   картці
особового рахунку  згідно  спірних  податкових  повідомлень-рішень
слугував  висновок  контролюючого  органу,   викладений   в   акті
перевірки від 10.09.2004 р. № 033/26-0/31402885/09, про  завищення
позивачем в  податковому  обліку  сум  валових  витрат  за  I,  II
квартали 2003 року на 23350,00  грн.  за  операціями  з  придбання
послуг з перевезення  вантажів  у  приватного  підприємця  ОСОБА_1
внаслідок не підтвердження цієї суми витрат  документами,  а  саме
товарно-транспортними накладними; за IУ  квартал  2002  року  -  I
квартал 2004 року на 387083,33  грн.  за  операціями  з  придбання
інформаційно-консультативних  послуг  у  ТОВ  "Укрторгцентр",  ТОВ
"Iнтер-Сервіс"  та  ТОВ  "Фостер"   внаслідок   не   підтвердження
використання цих послуг у власній  господарській  діяльності;  про
завищення сум податкового кредиту в податковому обліку за  жовтень
2002 року - березень 2004 року на 60327,00  грн.  по  операціях  з
придбання  холодильного  обладнання  у  ТОВ  "Техносфера-Караван",
інформаційно-консультативних   та   дилерських   послуг   у    ТОВ
"Агротехнологія-97", ТОВ "Укрторгцентр", ТОВ "Iнтер-Сервіс" та ТОВ
"Фостер" внаслідок порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
     На підставі досліджених в судовому процесі письмових  доказів
/копій  товарно-транспортних  накладних,   актів   здачі-прийняття
робіт/   надання    транспортних,    консультаційно-інформаційних,
дилерських       послуг/,       договорів       на       виконання
інформаційно-консультативних  послуг  від   04.03.2003   р.,   від
07.06.2003  р.,  від  05.03.2004  р.,  від  11.09.2003   р.,   від
12.11.2003 р.,  укладених  позивачем  з  ТОВ  "Iнтер-Сервіс",  ТОВ
"Фостер" та ТОВ "Укрторгцентр"  відповідно,  податкових  накладних
зазначених     постачальників,     договору      на      виконання
консультаційно-інформаційних та дилерських послуг  від  09.09.2002
р., укладеного позивачем  з  ТОВ  "Агротехнологія-97",  податкової
накладної від 30.09.2002 р. № 9308 на суму 52500,00 грн.,  в  тому
числі  ПДВ  8750,00   грн.,   виданої   ТОВ   "Агротехнологія-97",
податкової накладної від 09.10.2002 р.  №  650  на  суму  12460,00
грн., в тому числі ПДВ 2076,67 грн. та  видаткової  накладної  від
11.10.2002 р., виданих ТОВ "Техносфера-Караван" / суди  першої  та
апеляційної інстанції встановили факти придбання позивачем в I  та
II кварталах 2003 року транспортних послуг вартістю 23350,00  грн.
без ПДВ у приватного підприємця ОСОБА_1, в IУ кварталі 2002 року -
I кварталі 2004 року інформаційно-консультативних послуг загальною
вартістю  436583,33  грн.,  в  тому  числі  ПДВ   41500,00   грн.,
холодильного обладнання вартістю 12460,00 грн., в тому  числі  ПДВ
2076,67 грн. та консультативно-інформаційних і  дилерських  послуг
вартістю 52500,00 грн., в тому числі ПДВ 8750,00 грн.
 
     На підставі аналізу видів діяльності,  передбачених  статутом
ТОВ "КРП 2000", та переліку  консультативно-інформаційних  послуг,
змістом   яких   є   консультації   щодо   правильності    ведення
бухгалтерського  та  податкового   обліку,   а   також   правового
обслуговування   підприємницької   діяльності,   суди   попередніх
інстанцій встановили зв'язок зазначених  витрат  позивача  з  його
господарською діяльністю, а відтак дійшли обгрунтованого  висновку
про документальне підтвердження цих  витрат  відповідно  до  вимог
підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку  підприємств"  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          та  наявність  передбачених
пунктом 5.1 цієї статті, а також підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7
Закону України "Про  податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        
підстав для віднесення сум зазначених витрат у податковому  обліку
з податку на прибуток до валових витрат, а сум  ПДВ,  сплачених  /
нарахованих / у зв'язку з придбанням позивачем товарів / послуг /,
по яких понесені зазначені витрати, -  до  податкового  кредиту  у
податковому обліку з податку на додану вартість.
 
     Наведеним  спростовуються  доводи  касаційної   скарги   щодо
невідповідності  ухвалених  у   справі   судових   рішень   нормам
матеріального та процесуального права.
 
     Керуючись  ст.ст.   220,   223,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
 
                             УХВАЛИВ:
 
     Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді
Закарпатської  області  залишити  без  задоволення,  а   постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2005р.- без
змін.
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Головуючий підпис Усенко Є.А.
 
     Судді підпис Бившева Л.I.
 
     підпис Костенко М.I.
 
     підпис Маринчак Н.Є.
 
     підпис Шипуліна Т.М.