ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02"жовтня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у
складі колегії суддів:
Головуючого Федорова М.О.
суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників згідно протоколу судового засіданні
від 02.10.07р. (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Явал Україна"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 29.01.2007
у справі № АС-42/393-06
за позовом ТОВ "Явал Україна"
до Державної податкової інспекції у Московському районі м.
Харкова
про скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Явал Україна" звернулось до господарського суду
Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у
Московському районі м. Харкова про скасування податкових
повідомлень-рішень.
Постановою господарського суду Харківської області від
02.11.2006р. позовні вимоги задоволено частково: скасовано
податкові повідомлення-рішення ДПI у Московському районі м.
Харкова № 0001582310/2 від 21.09.2005р. та № 001572310/2 від
21.09.2005р. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
29.01.2007 постанову місцевого господарського суду скасовано в
частині задоволення позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив
його в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати
постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову
суду першої інстанції.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної
інстанцій при вирішені спору у даній справі неправильно
застосовано норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому
засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази
в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
посадовими особами відповідача було проведено планову
документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання
вимог податкового та валютного законодавства за період з
01.01.04р. по 31.12.04р., про що було складено акт
№413/23/30988447 від 02.06.2005р.
За результатами перевірки, перевіряючими виявлені порушення
податкового законодавства, зокрема, порушення п. 5.9. ЗУ "Про
оподаткування прибутку підприємств", у результаті чого занижено
податок на прибуток у 2004 році на суму 156 900 гривен (1 квартал
2004 року на суму 33 600 грн., 2 квартал 2004 року - 123 3000
гривень), порушення п.п. 7.2.1. п 7.2. і пп. 7.4.1. п. 7.4. ЗУ
"Про податок на додану вартість", у результаті чого занижено
податок на додану вартість за 2004 р. на суму 6664 грн. (за липень
2004 року - 2515,00 грн., за серпень 2004 року -2375,00 грн., за
листопад 2004 року - 750,00 грн., за грудень 2004 року - 1024
грн.), порушення п.2.3. р.2 Положення "Про порядок ведення касових
операцій у національній валюті в Україні", затвердженого
Постановою НБУ від 19.02.2001 року - витрачено коштів без наявних
підтверджуючих розрахункових документів.
Відповідачем на підставі висновків даного акту перевірки були
прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.06.2005 року №
0001582310/0 (по податку на додану вартість, сума донарахування по
цьому податку складає - 9996,0 грн., фінансові санкції 3332,00
грн.), № 0001592310/0 (фінансові санкції за порушення норм по
регулюванню готівки на загальну суму 119,00 грн.), № 0001572310/0
(по податку на прибуток, фінансові санкції по цьому податку на
загальну суму 223020 грн.(основний платіж 156900 грн., фінансові
санкції 66120 грн.).
Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення були
оскаржені в адміністративному порядку, скарга була задоволена
відповідачем частково, податкове повідомлення-рішення
№0001582310/1 скасовано частково на суму 8460,25грн. та винесено
спірні рішення через дріб 2.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що при
перевірці правильності визначення в податковому обліку приросту
балансової вартості запасів у складі валового доходу підприємства
відповідачем було встановлено, що ТОВ "Явал Україна" в порушення
п. 5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
невірно було визначено приріст
балансової вартості запасів у складі валового доходу, що виник
внаслідок відображення у податковій звітності вартості запасів на
початок 2004р. та на кінець 1 кварталу 2004р. у сумах, які не
відповідають даним бухгалтерського обліку.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з
висновками суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні
позовних вимог з огляду на таке.
Відповідності до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
платник податку
веде податковий обпік приросту (убутку) балансової вартості
товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів),
сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів,
малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному
виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та
поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу
валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані
безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не
оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів
не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених
(не знятих з обліку) платником податку -продавцем, до убутку
запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких
запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість
на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу
валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі
коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є
меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного
періоду, різниця включається до складу валових витрат платника
податку у такому звітному періоді.
Як вбачається з матеріалів справи, виходячи з вартості
запасів на початок та кінець звітного періоду в деклараціях про
прибуток підприємства ТОВ "Явал Україна" було допущено помилку,
яка протягом 2004 року бухгалтером підприємства позивача була
скоригована шляхом зменшення залишку на кінець звітного періоду в
додатку К 1/1 Декларації. Вказані дії були здійснені бухгалтером
позивача в порушення діючого податного законодавства України та
законодавства, що регламентує порядок ведення бухгалтерського
обліку.
Коригування показників повинно було проводитись відповідно до
п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" № 2181-III від 21.12.00р. ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким передбачено
порядок виправлення самостійно виявлених помилок, а саме якщо у
майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності,
визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно
виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації,
такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такого розрахунку, якщо
такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової
декларації за будь-який наступний податковий період, протягом
якого такі помилки самостійно виявлено.
Тобто, навіть в разі якщо в I півріччі 2003р. мало місце
відображення ТОВ "Явал Україна" в деклараціях з податку на
прибуток залишків запасів, які не відповідали даним
бухгалтерського обліку, то підприємство позивача мало право
самостійно виправити зроблені помилки відповідно до вказаної норми
в податковій декларації за 2003 рік (термін подання якої настав
через 2 тижні після складення акту від 16.02.04 р.) або шляхом
подання уточнюючого розрахунку, що позивачем помилково не було
зроблено.
В ході перевірки відповідачем також було встановлено, що в
порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
до податкового кредиту грудня
2004р. була віднесена сума податкового кредиту у розмірі 512,26
грн. по податковій накладній ФОП ОСОБА_1 № 68 від 29.11.2004р..
сума 512,25 грн. по податковій накладній ФОП ОСОБА_1 № 81 від
13.12.2004р. та сума 512,25 грн. по податковим накладним, які були
заповнені з порушенням вищезазначеного закону, а саме; у гр. З
"Номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця" містять
запис "Передплата за товар". Зазначені порушення призвели до
завищення сум податкового кредиту по ПДВ у грудні 2004р на 1024.0
грн.
Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації і підтверджені податковими накладними чи
митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом
прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує
перерахування коштів з оплату вартості таких робіт (послуг).
Підпунктом 7.2.1 пунктом 7.2 статтею 7 вищевказаного Закону
передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю
податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних
документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові
фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану
вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової
адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану
вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх
кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних
документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому
значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням
податку.
У разі порушення продавцем порядку виписування податкової
накладної покупець має право звернутися до кінця поточного
податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу. До
заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових
документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання
таких товарів (послуг). Своєчасно подана заява є підставою для
включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість,
сплаченої у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) підпункту
7.2.6 пункту 7.2 статті 7 названого Закону.
Позивачем були порушені вищевказані норми права, з заявою до
податкового органу про порушення продавцем порядку виписування
податкової накладної позивач не звертався, і тому висновок
відповідача про неправомірність віднесення до податкового кредиту
сум, які не підтверджені належним чином оформленими податковими
накладними, є обгрунтованим.
Слід звернути увагу на те, що на момент перевірки позивачем
не було надано відповідачу належним чином оформлених накладних,
вони були надані тільки до суду з вказанням номенклатури товарів,
з датою первинно оформлених даних накладних (т.1 а.с.155- 156) без
пояснення причин їх переоформлення продавцем.
За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального
права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності
зазначених висновків суду, зроблених у відповідності з
вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав
для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не
встановлено.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України
дійшов висновку про те, що касаційна скарга ТОВ "Явал Україна"
задоволенню не підлягає, а постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 29.01.2007 у справі № АС-42/393-06 -
залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221,223,230 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Явал Україна" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
29.01.2007 у справі № АС-42/393-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
М.О. Федоров
Судді
А.I. Брайко
Г.К. Голубєва
О.В. Карась
А.О. Рибченко