ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Харченка В.В., суддів - Васильченко Н.В.,
Гончар Л.Я., Матолича С.В., Кравченко О.О., розглянувши у
попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сімферопольського
міського госпрозрахункового медично - виробничого підприємства
"Профілактична дезінфекція" на ухвалу Севастопольського
апеляційного господарського суду від 28 квітня 2006 року у справі
за позовом Сімферопольського міського госпрозрахункового медично -
виробничого підприємства "Профілактична дезінфекція" до
Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, за
участю третьої особи - Кримської республіканської санітарно -
епідеміологічної станції про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від
28 квітня 2006 року було задоволено позовні вимоги
Сімферопольського міського госпрозрахункового медично -
виробничого підприємства "Профілактична дезінфекція" до
Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, за
участю третьої особи - Кримської республіканської санітарно -
епідеміологічної станції про зобов'язання внести зміни до наказу
№57 від 12.03.02р. "Про передачу основних засобів".
Зазначену постанову було вмотивовано тим, що позивач фактично
користується приміщеннями, які було передано третій особі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 28 квітня 2006 року вищезазначене рішення суду першої
інстанції було скасоване та прийнято рішення про відмову у позові.
В основу такого рішення суду апеляційної інстанції було
покладено посилання на статтю 72 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
та рішення Господарського суду
міста Києва від 13.08.04р., яким встановлено відсутність доказів
належності майна позивачу.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної
інстанції Сімферопольське міське госпрозрахункове медично -
виробниче підприємство "Профілактична дезінфекція" звернулося з
касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Севастопольського
апеляційного господарського суду від 28 квітня 2006 року скасувати
та залишити в силі постанову Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 28 квітня 2006 року.
Касаційна скарга грунтується на порушенні судом апеляційної
інстанції норм матеріального права, зокрема статті 37 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
та пункту 2 статті 10 Закону
України "Про підприємства в Україні" ( 698-12 ) (698-12)
.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991
року ( 311-91-п ) (311-91-п)
майно, споруди санітарно-епідеміологічних
станцій та дезінфекційних станцій було віднесено до комунальної
власності, що перебувало у адміністративно-територіальних одиниць.
29.06.1992 року Верховною Радою АР Крим було прийнято
постанову № 110-1, якою майно та споруди Кримської
Республіканської СЕС та підпорядкованих їй закладів на території
АР Крим було закріплено у складі майна, яке належить АР Крим.
Відповідно до постанови Верховної Ради АР Крим від 26.03.1993
року №278-1 "'Про управління майном, що знаходиться у
республіканській власності", органом управління спірним майном є
Міністерство охорони здоров'я АР Крим.
Суд апеляційної інстанції обгрунтовано послався на
безпідставність позовних вимог з огляду на те, що Міністерство
охорони здоров'я АР Крим не приймало рішення про закріплення
спірних приміщень за позивачем.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування норм
матеріального чи порушення норм процесуального права, які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення суду апеляційної
інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують,
підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні
відсутні.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Сімферопольського міського
госпрозрахункового медично - виробничого підприємства
"Профілактична дезінфекція" залишити без задоволення, а ухвалу
Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 квітня
2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і
оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ С.В. Матолич
/підпис/ Л.Я.Гончар
/підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ О.О.Кравченко
З оригіналом згідно
суддя Н.В.Васильченко