ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Харченка В.В., суддів - Васильченко Н.В.,
Гончар Л.Я., Матолича С.В., Кравченко О.О., розглянувши у
попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю "Альпо" на постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 11 квітня 2006 року у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альпо" до
Управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі та
Відділення Державного казначейства України у місті Тернополі про
стягнення надмірно перерахованих внесків, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Тернопільської області від 31
жовтня 2005 року було задоволено позовні вимоги товариства з
обмеженою відповідальністю "Альпо" до Управління Пенсійного фонду
України у місті Тернополі та Відділення Державного казначейства
України у місті Тернополі про стягнення надмірно перерахованих
внесків.
Суд першої інстанції послався на те, що позивачем було
надмірно сплачено внески до Пенсійного фонду за відчуження
автомобіля, хоча автомобіль було набуто в процесі реорганізації.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
11 квітня 2006 року вищезазначене рішення суду першої інстанції
було скасоване та прийнято рішення про відмову у позові.
Суд апеляційної інстанції послався на те, що чинним
законодавством не обмежено підстав набуття права власності на
автомобілі, при яких мають сплачуватися внески до Пенсійного
фонду, отже набуття автомобілів в процесу злиття підприємств також
є такою підставою.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної
інстанції ТОВ "Альпо" звернулося з касаційною скаргою, у якій
просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від
11 квітня 2006 року скасувати, постанову Господарського суду
Тернопільської області від 31 жовтня 2005 року залишити в силі.
Касаційна скарга вмотивована порушенням норм матеріального
права, зокрема норм статті 1 Закону України "Про збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
. Скаржник
стверджує, що нормами вищезазначеного Закону на нього не покладено
обов'язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з пунктом сьомим статті 1 Закону України "Про збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,
зокрема є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових
автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються
інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність
спадкоємцям за законом.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що
відповідно до статуту Дочірнього підприємства "Альпо-Україна",
зареєстрованого розпорядженням Тернопільського міського
виконавчого комітету № 493 від 07.11.1995 р. (а.с. 3), дочірнє
підприємство "Альпо-Україна" засновано приватним підприємством
"Альпо", зареєстрованим відділом міського господарства
Зеленогурської Управи 10.05.1993 р., яка знаходиться за адресою:
Республіка Польща, Зелена Гура, 65-767, вул. Дзялкова, 19.
Відповідно до розпорядження власника від 27.02.2004 р. ДП
Україна" (а.с. 19) вирішено реорганізувати ДП "Альпо-Україна"
приєднання його до ТзОВ "Альпо".
Майно ДП "Альпо-Україна", передано позивачу за передаточним
актом від 05.04.2005 р. ДП "Альпо-Україна", згідно довідки № 07-89
від 15.07.2005 р., вилучено з ЄДРПО і ліквідовано 22.06.2005 р.
Відповідно до ст. 59 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
у разі приєднання
одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта
господарювання до останнього переходять усі майнові права та
обов"язки приєднаних суб'єктів господарювання.
З огляду на те, що відповідно до п.1.6 Статуту ТОВ "Альпо",
зареєстрованого 30.06.2005 р., товариство є правонаступником усіх
прав та зобов'язань ДП "Альпо-Україна" у зв'язку з реорганізацією
останнього шляхом приєднання до Товариства є правомірним висновок
суду апеляційної інстанції про те, що у позивача наявний обов'язок
зі сплати внесків до Пенсійного фонду з вартості набутих
автомобілів.
При цьому посилання скаржника на норми статті 1 Закону
України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"
( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
колегією суддів не приймаються з огляду на те, що
позивач несе обов'язок зі сплати як правонаступник відчужувача
автомобілів.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування норм
матеріального чи порушення норм процесуального права, які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення суду апеляційної
інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують,
підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні
відсутні.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Альпо" залишити без задоволення, а постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 11 квітня 2006 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і
оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ С.В. Матолич
/підпис/ Л.Я.Гончар
/підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ О.О.Кравченко
З оригіналом згідно
суддя Н.В.Васильченко