ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     13 вересня 2007 року м. Київ
 
                          КОЛЕГIЯ СУДДIВ
 
         Вищого адміністративного суду України в складі:
 
     головуючого-судді Бутенка В.I.,
 
     суддів:  Лиски Т.О., Панченка О.I.,  Сороки  М.О.,  Мироненка
О.В.,
 
     при секретарі Пархоменко О.В.
 
     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в   порядку
касаційного  провадження  адміністративну  справу  за   касаційною
скаргою ВДАI  УМВС  України  у  Вінницькій  області  на  постанову
Немирівського районного суду Вінницької області від  06  листопада
2006 року й ухвалу апеляційного суду  Вінницької  області  від  17
січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Немирівського  МРЕВ
ВДАI  УМВС  України  у   Вінницькій   області   про   зобов'язання
зареєструвати транспортний засіб, -
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     В серпні 2006 року ОСОБА_1  звернулася  до  суду  з  вказаним
позовом,  посилаючись  на  те,  що  18.09.2005  року  вона  згідно
біржової угоди купівлі-продажу  транспортного  засобу  придбала  у
ОСОБА_2 автомобіль марки "ВМW  520і",  1992  року  випуску,  кузов
№WНОМЕР_1,  однак  працівниками   Немирівського   МРЕВ   їй   було
відмовлено в реєстрації вказаного транспортного засобу по  причині
сумніву у легітимності наданих нею  документів,  що  позбавило  її
можливості  розпоряджатися  придбаним   автомобілем,   хоча   вона
являється добросовісним покупцем.
 
     У зв'язку з цим просила суд зобов'язати відповідача здійснити
реєстрацію  автомобіля  на  її  ім'я  та  видати   свідоцтво   про
реєстрацію транспортного засобу.
 
     Постановою Немирівського районного  суду  Вінницької  області
від  06  листопада  2006  року,   залишеною   без   змін   ухвалою
апеляційного суду Вінницької області від 17 січня 2007 року, позов
ОСОБА_1 було задоволено та зобов'язано Немирівське МРЕВ ВДАI  УМВС
України  у  Вінницькій  області  зареєструвати  на  ім'я  заявниці
автомобіль "BMW 520 і", 1992 р.в. і видати на  її  ім'я  свідоцтво
про реєстрацію транспортного засобу.
 
     Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької  області  від
06.06.2007 року задоволено подання старшого  державного  виконавця
ВДВС у Немирівському районі Вінницької області про  зміну  способу
виконання постанови суду від 06.11.2006 року. Зобов'язано ВДАI МВС
України у Вінницькій області зареєструвати автомобіль  марки  ВМW,
1992  року  випуску,  кузов  №WНОМЕР_1  та  видати  свідоцтво  про
реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_1
 
     Не погодившись із зазначеними судовими  рішеннями  ВДАI  УМВС
України у Вінницькій  області  подало  касаційну  скаргу,  в  якій
просить всі ухвалені по справі рішення судів скасувати та прийняти
нову  постанову,  якою  відмовити  в  задоволенні  позову,   через
неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи,
неправильне  застосування  норм  матеріального  та  процесуального
права.
 
     Судова  колегія,  заслухавши  суддю-доповідача,   перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги,  вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що  позивач
правомірно  придбавши  зазначений  автомобіль  законним  шляхом  є
добросовісним набувачем і відповідно його власником,  протиправних
дій не вчинював, а тому обмеження у використанні та  розпорядженні
автомобілем порушують його права  як  власника.  Апеляційний  суд,
залишаючи рішення без  змін,  погодився  з  таким  висновком  суду
першої інстанції.
 
     Проте  даний   висновок   не   відповідає   вимогам   чинного
законодавства виходячи з наступного.
 
     Матеріалами справи встановлено, що позивачка 18.09.2005  року
згідно  біржової  угоди  купівлі-продажу   транспортного   засобу,
укладеної  на  товарній  біржі  "Столична",  придбала  у   ОСОБА_2
автомобіль марки "ВMW", 1992 року випуску, транзит НОМЕР_2,  кузов
№WНОМЕР_1. При зверненні  до  Немирівського  МРЕВ  із  заявою  про
реєстрацію транспортного засобу було встановлено, що свідоцтво про
реєстрацію   транспортного   засобу    НОМЕР_3підроблене,    тобто
виготовлене не підприємством виробником.
 
     Крім того в інформаційній базі АIС "Національний  банк  даних
"Автомобіль" відсутня інформація про придбаний ОСОБА_1 автомобіль,
що свідчить про його  ввезення  на  митну  територію  України  без
сплати  митних  платежів  і  продаж   з   ухиленням   від   сплати
обов'язкових платежів.  Відповідно  до  свідоцтва  про  реєстрацію
НОМЕР_3, виданого Херсонським МРЕВ 14.05.2000 року  зареєстрований
автомобіль, марки ОДАЗ 9370, 1980 року випуску належить ОСОБА_3, а
не ОСОБА_2
 
     В  даному  випадку  судами  попередніх  інстанцій   не   були
враховані вимоги Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
        , Закону України
"Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного  оформлення
й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних  засобів,
що  ввозяться  (пересилаються)  громадянами  на  митну   територію
України" від 13.09.2001 року ( 2681-14 ) (2681-14)
         та  Закону  України  "Про
внесення  змін  до  деяких   законодавчих   актів   України   щодо
регулювання ринку  автомобілів  в  Україні"  від  07.12.2000  року
( 2134-14 ) (2134-14)
        ,  щодо  обов'язкової   сплати   податків   та   зборів
громадянами, які ввозять на митну  територію  України  транспортні
засоби.
 
     Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень  Закону  України  "Про
внесення  змін  до  деяких   законодавчих   актів   України   щодо
регулювання ринку  автомобілів  в  Україні"  від  07.12.2000  року
( 2134-14 ) (2134-14)
        , за змістом яких відчуження автомобілів,  при  ввезені
якого на митну територію України не були сплачені з різних  причин
податки та збори, може бути здійснено тільки після сплати  особою,
що набуває право власності на цей  автомобіль,  у  повному  обсязі
всіх податків та зборів, передбачених  законодавством  України  на
день ввезення автомобіля на митну територію України.
 
     Під час розгляду справи встановлено, що питання про  визнання
біржової угоди недійсною не ставилось і право  власності  позивача
на автомобіль ніким не оскаржується.
 
     Нормами Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та Закону  України
"Про власність"  ( 697-12 ) (697-12)
          закріплені  гарантії  недоторканності
приватної власності.
 
     Разом з  тим,  відповідно  до  вимог  статті  41  Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        , право приватної  власності  набувається  в
порядку, визначеному законом.
 
     Згідно з пунктом 6 статті 4 Закону  України  "Про  власність"
( 697-12 ) (697-12)
         діяльність власника може бути обмежена чи  припинена  у
випадках і в порядку, встановлених законодавчими актами України.
 
     Такі обмеження діяльності  транспортних  засобів,  враховуючи
специфіку експлуатації автомобіля, як джерела підвищеної небезпеки
і водночас об'єкта права власності,  встановлені  Законом  України
"Про дорожній рух" ( 3353-12 ) (3353-12)
        , Правилами державної реєстрації  та
обліку автомобілів, автобусів, самохідних  машин,  сконструйованих
на шасі автомобілів,  мотоциклів  всіх  типів,  марок  і  моделей,
причепів, напівпричепів та  мотоколясок  та  Правилами  дорожнього
руху.
 
     Так, відповідно до ст. 33 Закону України "Про  дорожній  рух"
( 3353-12 ) (3353-12)
        , технічний стан транспортних засобів, що перебувають в
експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху  та
охорони  навколишнього  середовища,  має   відповідати   правилам,
нормативам і стандартам,  затвердженим  у  встановленому  порядку,
зокрема, "Правилам державної  реєстрації  та  обліку  автомобілів,
автобусів, а  також  самохідних  машин,  сконструйованих  на  шасі
автомобілів, мотоциклів усіх типів,  марок  і  моделей,  причепів,
напівпричепів та мотоколясок", затверджених постановою  КМУ  №1388
від 07.09.1998 року ( 1388-98-п ) (1388-98-п)
        ,  які  регламентують  порядок  і
правила державної реєстрації та обліку автомобілів,  автобусів,  а
також  самохідних  машин,  сконструйованих  на  шасі  автомобілів,
мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та
мотоколясок.
 
     Згідно зі  статтею  34  Закону  України  "Про  дорожній  рух"
( 3353-12 ) (3353-12)
        , державна  реєстрація  і  облік  транспортних  засобів
здійснюється органом Державної інспекції  Міністерства  внутрішніх
справ України, а їх  порядок  встановлюється  Кабінетом  Міністрів
України.
 
     Відповідно до п.5 ст. 37 Закону України  "Про  дорожній  рух"
( 3353-12 ) (3353-12)
          підставою  для  заборони  експлуатації   транспортних
засобів є невідповідність реєстраційних даних записам у  свідоцтві
про реєстрацію (технічному паспорті, технічному або реєстраційному
талоні).
 
     Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтво  про  реєстрацію
автомобіля марки "ВMW", 1992 року випуску, транзит НОМЕР_2,  кузов
№НОМЕР_1 випуску є підробленим.
 
     Згідно з пунктом 31.3. Правил дорожнього  руху,  затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N1306,
експлуатацію таких транспортних засобів заборонено.
 
     Отже, встановивши  факт  підробки  свідоцтва  про  реєстрацію
автомобіля марки "ВMW",  1992  року  випуску,  кузов  №  WНОМЕР_1,
органи  МРЕВ  ВДАI  обгрунтовано  відмовили  в  реєстрації  даного
автомобіля і видачі реєстраційного свідоцтва.
 
     Крім того, відповідно до ст. 162 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          до
повноважень суду не включені приписи про можливість скасування  чи
зміни рішення  після  його  проголошення,  а  отже  суд,  що  його
постановив, не вправі сам скасувати або змінити це рішення.
 
     Вирішуючи питання про зміну порядку виконання рішення від  06
червня 2006 року після набрання ним чинності,  відповідно  до  ст.
263 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд  першої  інстанції  в  порушення
наведених вимог не перевірив чи не  змінюється,  таким  чином,  це
рішення оскільки відбулася заміна сторони, яка не приймала  участь
у  вирішені   адміністративного   позову.   Покладаючи   обов'язок
зареєструвати автомобіль на ВДАI УМВС У Вінницькій області суд  не
навів у  своїй  ухвалі  мотивів  наявності  такого  обов'язку,  не
встановив, чи  були  порушені  посадовими  особами  цієї  установи
права, свободи  та  інтереси  позивачки,  за  захистом  яких  вона
звернулась до суду.
 
     За  таких  обставин  оскаржувані  рішення  судів  не   можуть
залишатися в силі і підлягають скасуванню.
 
     Оскільки по справі не  вимагається  збирання  або  додаткової
перевірки доказів, обставини  справи  встановлені  судом  повно  й
правильно, але допущено помилку в застосуванні норм  матеріального
права - судові  рішення  підлягають  скасуванню  з  постановленням
нового рішення про відмову в задоволенні позову.
 
     Керуючись  ст.ст.   221,   223,   229,   230,   231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
 
                           постановила:
 
     Касаційну скаргу  ВДАI  УМВС  України  у  Вінницькій  області
задовольнити.
 
     Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від
06 листопада 2006 року, ухвалу цього ж суду  від  06  червня  2007
року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від  17  січня
2007 року, скасувати.
 
     В задоволенні позову ОСОБА_1до Немирівського МРЕВ  ВДАI  УМВС
України у Вінницькій області відмовити.
 
     Ухвала набирає законної сили з  моменту  її  проголошення  та
оскарженню не підлягає, за винятком випадків, передбачених ст. 237
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Головуючий
 
     Судді: