ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31"липня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у складі
колегії суддів:
Головуючого Федорова М.О.
Суддів Конюшка К.В.
Костенка М.I.
Маринчак Н.Є.
Нечитайла О.М.
секретар судового засідання Ярцева С.В.
за участю представників згідно протоколу судового засіданні
від 31.07.07р. (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в
м. Рівне на постанову господарського суду Рівненської області від
02.03.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського
суду від 10.05.2006 року
у справі №12/50
за позовом ОСОБА_1.
до Державної податкової інспекції в м. Рівне
про зобов'язання видати свідоцтво
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернувся до господарського суду Рівненської області з
позовом до Державної податкової інспекції в м. Рівне про
зобов'язання видати свідоцтво.
Постановою Господарського суду Рівненської області від
02.03.2006 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського
апеляційного господарського суду від 10.05.2006 року у справі за №
12/50 зобов'язано Рівненську ОДПI видати суб'єкту підприємницької
діяльності-фізичній особі ОСОБА_1свідоцтво про сплату єдиного
податку на 2006 рік за видом діяльності "Організація комп'ютерних
ігор (у тому числі на ігрових приставках)", судові витрати
віднесено на Рівненську ОДПI.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач
оскаржив їх в касаційному порядку.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та
апеляційної інстанцій при вирішені спору у даній справі
неправильно застосовано норми матеріального та процесуального
права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові
докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає,
що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди
виходили з того, що відмова Рівненської ОДПI у видачі підприємцю
ОСОБА_1свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2006 рік на
право займатися видом діяльності "Організація комп'ютерних ігор (у
тому числі на ігрових приставках)" є неправомірною, оскільки види
підприємницької діяльності, які підлягають патентуванню та
ліцензуванню визначені у Законі України "Патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
та Законі України "Про
ліцензування певних видів господарського діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
,
а вид діяльності який зазначений у заяві підприємця ОСОБА_1. про
видачу свідоцтва, а саме: "організація комп'ютерних ігор (у тому
числі на ігрових приставках)" не підлягає патентуванню або
ліцензуванню.
Проте визнати такий висновок обгрунтованим не можна з огляду
на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, проведеною ДПI у 2005 році
позаплановою перевіркою було встановлено, що для реалізації своєї
діяльності за адресами: м. Рівне вул. Кн. Ольги 17, м. Рівне, вул.
Чорновола 36, м. Рівне вул. Г.Сагайдачного (маг. "Океан"), м.
Рівне вул. Київська 40А (Автовокзал), м. Рівне Пл. Привокзальна
(з-д вокзал), м. Рівне вул. Лубенська 44А, м. Здолбунів (з-д
вокзал) позивачем використовувались електромеханічні ігрові
автомати КМ-7, які мають майновий виграш.
Згідно ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" № 98/96-ВР від 23.03.96р. ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
із змінами та доповненнями до нього, під гральним бізнесом слід
розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших
ігрових місць (домів), гральних автоматів із грошовим або майновим
виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з
видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. Отже,
надання послуг з використанням електромеханічних ігрових автоматів
КМ-7 є наданням послуг у сфері грального бізнесу та підлягає
патентуванню.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000р. за
№2063-III "Про державну підтримку малого підприємництва "
( 2063-14 ) (2063-14)
суб'єктами малого підприємництва є, зокрема фізичні
особи зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти
підприємницької діяльності. Одним із основних напрямків державної
підтримки суб'єктів малого підприємництва є запровадження
спрощеної системи оподаткування обліку та звітності.
Таким чином на спрощену систему оподаткування обліку та
звітності зі сплатою єдиного податку можуть переходити лише ті
суб'єкти малого підприємництва, які відповідають вимогам Указу
Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
.
Частиною другою статті 2 вищевказаного Закону передбачено, що
дія Закону не поширюється зокрема на суб'єктів підприємницької
діяльності, які здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу .
Таким чином згідно із вказаною нормою Закону України від
19.10.2000р. за №2063-III "Про державну підтримку малого
підприємництва" ( 2063-14 ) (2063-14)
податковий орган вірно відмовив
ОСОБА_1. у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку на 2006
рік, оскільки суб'єкти підприємництва, які здійснюють свою
діяльність у сфері грального бізнесу не можуть застосовувати
спрощену систему оподаткування обліку та звітності зі сплатою
єдиного податку.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга Державної податкової
інспекції в м. Рівне підлягає задоволенню, а постанова
господарського суду Рівненської області від 02.03.2006 року та
ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2006
року у справі №12/50 - скасуванню, з ухваленням нового рішення про
відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 220, 221,223,230 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне
задовольнити.
Постанову господарського суду Рівненської області від
02.03.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського
суду від 10.05.2006 року у справі №12/50 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В задоволенні позовних вимог приватному підприємцю ОСОБА_1про
зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Рівне видати
свідоцтво - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
М.О. Федоров
Судді
(підпис)
К.В. Конюшко
(підпис)
М.I. Костенко
(підпис)
Н.Є. Маринчак
(підпис)
О.М. Нечитайло