ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     31 липня 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     головуючого Співака В.I.
 
     суддів Білуги С. В.
 
     Гаманка О.I.
 
     Загороднього А. Ф.
 
     Заїки М.М.
 
     при секретарі Лелюку О. П.,
 
     розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
міського відділу державної виконавчої служби Вінницького  міського
управління юстиції на рішення  Замостянського  районного  суду  м.
Вінниці від 17  грудня  2003  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Вінницької області від 01 березня 2004 року у  справі  за  позовом
ОСОБА_1до міського відділу державної виконавчої служби Вінницького
міського управління юстиції про стягнення середнього заробітку  за
час затримки  розрахунку  при  звільненні,  вихідної  допомоги  та
зобов'язання відповідача укласти трудовий договір, -
 
                    в с т а н о в и л а:
 
     У жовтні 2002 року ОСОБА_1 звернулась до суду із  позовом  до
міського відділу державної виконавчої служби Вінницького  міського
управління юстиції  про  стягнення  середнього  заробітку  за  час
затримки  розрахунку  при   звільненні,   вихідної   допомоги   та
зобов'язання відповідача укласти трудовий договір.
 
     Рішенням Замостянського районного  суду  м.  Вінниці  від  17
грудня 2003 року, залишеним без  змін  ухвалою  апеляційного  суду
Вінницької області від 01  березня  2004  року,  позов  задоволено
частково.  Стягнуто  з  відповідача  на  користь  ОСОБА_1  вихідну
допомогу в сумі 299 грн. 26 коп.  та  середній  заробіток  за  час
затримки розрахунку за період з 01.10.2002 року по 11.01.2003 року
в сумі 1003 грн. 97 коп. В задоволенні позову  ОСОБА_1  в  частині
спонукання відповідача прийняти її на посаду державного  виконавця
і укласти з нею трудовий договір - відмовлено.
 
     У  касаційній  скарзі  міський  відділ  державної  виконавчої
служби Вінницького міського управління юстиції  просить  скасувати
рішення Замостянського районного суду м.  Вінниці  від  17  грудня
2003 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької  області  від  01
березня  2004  року,  посилаючись   на   порушення   судами   норм
матеріального права.
 
     Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів   першої   та   апеляційної   інстанцій   щодо   правильного
застосування норм матеріального та процесуального  права,  вважає,
що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
 
     Судами першої та апеляційної  інстанцій  встановлено,  що  27
вересня 2002 року  ОСОБА_1  була  звільнена  з  посади  державного
виконавця  Замостянського  РУЮ  м.  Вінниці  у  зв'язку   з   його
ліквідацією з 30 вересня 2002 року.
 
     Суди правильно послались на  статтю  8  Закону  України  "Про
державну  виконавчу  службу"  ( 202/98-ВР ) (202/98-ВР)
        ,  відповідно  до  якої
державним  виконавцем  може  бути  громадянин  України,  який  має
юридичну  освіту  і  здатний  за  своїми  особистими  та  діловими
якостями виконувати покладені на нього обов'язки.
 
     Судами встановлено, що ОСОБА_1 на час звільнення і подачі нею
заяви до міського ВДВС Вінницького МУЮ про прийняття її на  посаду
державного виконавця юридичної освіти не мала.
 
     За таких обставин, судами  першої  та  апеляційної  інстанції
вірно зроблено висновок, що ОСОБА_1 правомірно не була  переведена
на посаду державного виконавця до утвореного міського відділу ДВС.
 
     Позов  ОСОБА_1  в  частині  стягнення  вихідної  допомоги   і
середнього  заробітку  за  час  затримки  розрахунку  та  вихідної
допомоги при звільненні задоволено обгрунтовано,  оскільки  судами
на підставі досліджених доказів встановлено, що в день  звільнення
всупереч вимог статей 44, 47 КЗпП  України  ( 322-08 ) (322-08)
          з  нею  не
провели  повний  розрахунок  по  заробітній  платі,  не  виплатили
вихідну допомогу та не видали трудову книжку.
 
     На підставі викладеного, колегія суддів вважає,  що  порушень
судами першої  та  апеляційної  інстанцій  норм  матеріального  та
процесуального  права  при  вирішенні  цієї  справи  не  допущено.
Правова оцінка обставин у справі  дана  вірно,  а  тому  касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
 
     Керуючись  статтями  220,  222,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
 
     у х в а л и л а:
 
     Касаційну скаргу міського відділу державної виконавчої служби
Вінницького міського управління юстиції залишити без  задоволення,
а рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від  17  грудня
2003 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької  області  від  01
березня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1до  міського  відділу
державної  виконавчої  служби  Вінницького   міського   управління
юстиції  про  стягнення  середнього  заробітку  за  час   затримки
розрахунку  при  звільненні,  вихідної  допомоги  та  зобов'язання
відповідача укласти трудовий договір - без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий Співак В. I.
 
     Судді Білуга С. В.
 
     Гаманко О. I.
 
     Заїка М. М.
 
     Загородній А. Ф.