ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     26 липня 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     головуючого Чалого С.Я.
 
     суддів Леонтович К.Г.
 
     Кравченко О.О.
 
     Гордійчук М.П.
 
     Гончар Л.Я.
 
     розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу  за  касаційною  скаргою  Одеської  митниці  на   постанову
господарського суду м. Києва від 2 березня  2006  року  та  ухвалу
Київського апеляційного господарського суду  від  12  травня  2006
року у справі за позовом ТОВ "Аляска Трейд"  до  Одеської  митниці
про визнання недійсним рішення,-
 
                         Встановила:
 
     У  грудні  2005  року  ТОВ  "Аляска  Трейд"   звернулось   до
господарського суду м. Києва з позовом  до  Одеської  митниці  про
скасування та визнання незаконним у повному обсязі з моменту  його
прийняття рішення Одеської  митниці  про  визначення  коду  товару
№КТ-500-230-05 від 24.06.2005р.
 
     В обгрунтування  своїх  вимог  позивач  послався  на  те,  що
відповідач  при  здійсненні  митного  оформлення   продукції,   що
надійшла на адресу позивача  за  зовнішньоекономічним  контрактом,
незаконно виніс рішення щодо визначення коду товару  за  УКТЗЕД  №
КТ-500-230-05 від 24 червня 2005 року (а саме за кодом 1604 ЗО  90
00  "Замінники  ікри")  та  зобов'язав  позивача  провести   митне
оформлення продукції за вказаним  митницею  кодом.  Позивач  також
вважає, що вказане  рішення  винесене  відповідачем  з  порушенням
встановлених для цього порядку та процедури.
 
     Постановою господарського суду м. Києва від  2  березня  2006
року,  залишеною  без   змін   ухвалою   Київського   апеляційного
господарського суду від 12 травня 2006 року позов задоволено.
 
     На  зазначені  судові  рішення  надійшла   касаційна   скарга
Одеської митниці, в який ставиться питання про  їх  скасування  та
прийняття нового рішення, яким відмовити  в  задоволенні  позовних
вимог ТОВ "Аляска Трейд", посилаючись на неправильне  застосування
судом норм матеріального та процесуального права.
 
     Заслухавши суддю-доповідача,  перевіривши  матеріали  справи,
обговоривши  доводи  касаційної  скарги  колегія   суддів   дійшла
висновку, що касаційна  скарга  Одеської  митниці  задоволенню  не
підлягає виходячи з наступного.
 
     Судом  встановлено,  що  на  підставі   зовнішньоекономічного
контракту №  7  від  01.02.2005  року,  укладеного  між  Компанією
"Inversora Sorfel"(Уругвай)  та  ТОВ  "Аляска  Трейд"  останнє  на
підставі  рахунку-фактури  №169138  від  06.04.2005,  специфікації
№169138  від  06.04.2005,  коносаменту  №  POCLNAM  54000817   від
15.04.2005  отримало  22  789,85  кілограмів  ікри  лососевих  риб
(горбуші),  слабосолону,  морожену,  для   промислової   переробки
(oncorhynchus  gorbuscha)  виробництва  компанії   "Ocean   Beautі
Seafoods Inc", США.
 
     У  вантажній  митній  декларації  №  500060000/5/202973   від
17.06.2005, з метою декларування зазначеної вище продукції у графі
33 "Код товару" був зазначений код за УКТ ЗЕД 0305 20 00 00 ".
 
     Під час розгляду справи судом встановлено, що зазначений  код
був визначений позивачем на підставі наданих виробником  продукції
документів та сертифікату відповідності від  28.03.2005,  виданого
Державним комітетом України з  питань  технічного  регулювання  та
споживчої політики.
 
     Однак  під  час  здійснення  митного  контролю   та   митного
оформлення продукції, а  також  під  час  здійснення  контролю  за
виконанням вимог УКТЗЕД при  здійсненні  класифікації  товарів  та
інших   предметів   для   цілей   митного   оформлення,   відділом
номенклатури та класифікації товарів відповідача було прийняте  та
винесене рішення про визначення коду товару  №  КТ-500-230-05  від
24.06.2005, яким було визначено інший код  класифікації  продукції
згідно УКТЗЕД, а саме - код 1604 30 90  00  "Замінники  ікри",  та
встановлено обов'язок позивача провести митне оформлення продукції
за вказаним кодом. При цьому  рішення  відповідача  базувалося  на
довідці  експерта  №  20-541  від  17.06.2005,  наданої   Одеською
лабораторією з експертного забезпечення митних органів.
 
     Між тим, відповідно до  пункту  3.7  Порядку  роботи  відділу
номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу
контролю митної вартості та  номенклатури  митниці  при  вирішенні
питань класифікації товарів, що переміщуються через митниц  кордон
України,  затвердженого  наказом   ДМСУ   від   1.10.2003р.   №646
( z0996-03 ) (z0996-03)
          та  зареєстрованого  у   МЮ   України   31.10.2003р.
№996/8317, пропозиції митної лабораторії щодо класифікації  товару
не є визначальними для класифікації товару, а носять інформаційний
(довідковий) характер.
 
     Листом ДМСУ від  17.05.2002р.  №14/14-1653  ЕП  Щодо  митного
оформлення  рибної  продукції",  Південний  науково  -   дослідний
інститут   морського   рибного   господарства   та    океанографії
(ПIВДЕННIРО) визнано установою, яка  офіційно,  у  тому  числі  на
запити митних органів з метою  удосконалення  митного  оформлення,
може надавати експертні висновки, що стосуються класифікації  риби
та рибної продукції.
 
     За  результатами  проведених  досліджень  відібраних  зразків
продукції   ПIВДЕННIРО   були   складені   відповідні    висновки,
повідомлені позивачу у листі від 14.09.2005 р. за вих. № 22/981.
 
     Зокрема, цією науковою установою  в  результаті  лабораторних
досліджень ікри було визначено середній вміст повареної солі у ній
лише на рівні 3,65 %, в той час коли згідно з довідкою експерта  №
22-541  від  17.06.2005   Одеської   лабораторії   з   експертного
забезпечення митних органів, масова доля  повареної  солі  у  ікрі
склала 4,4 %, що суперечить довідці експерта митної лабораторії. У
висновку науково-дослідного  інституту  зазначено,  що  надана  на
дослідження ікра не  є  "замінником  ікри"  і  не  є  готовою  для
вживання у їжу, як ікра, що відноситься до коду 1604309000.
 
     Вказані  докази  були  належним  чином  оцінені   судом   при
вирішенні даного спору.
 
     Відповідно  до  ч.1ст.  220  КАС  України   ( 2747-15 ) (2747-15)
           суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
 
     Судова колегія дійшла висновку, що при рогзгляді даної справи
суди вірно застосували до даних правовідносин норми  матеріального
права.
 
     Відповідно до ч.3  ст.  220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
 
     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку,  що
при  розгляді  справи  допущено  неправильне   застосування   норм
матеріального  чи  порушення  норм   процесуального   права,   які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної  заяви  без
розгляду або закриття провадження у справі.
 
     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові  рішення  судів  першої  та
апеляційної   інстанцій   постановлено    з    додержанням    норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є  необгрунтованими,
підстави для передачі справи  на  розгляд  складу  колегії  суддів
Вищого адміністративного суду України відсутні.
 
     Керуючись статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , колегія суддів -
 
                         У х в а л и л а:
 
     Касаційну скаргу  Одеської  митниці  відхилити,  а  постанову
господарського суду м. Києва від 2 березня  2006  року  та  ухвалу
Київського апеляційного господарського суду  від  12  травня  2006
року залишити без змін.
 
     Ухвала  набирає  чинності  з  моменту   її   проголошення   і
оскарженню не підлягає.
 
     Судді: