ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: судді Чалого С.Я.,
суддів: Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Леонтович К.Г.,
Кравченко О.О,
при секретарі: Безпалому Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу Одеського територіального відділення Фонду
соціального захисту інвалідів на рішення господарського суду
Одеської області від 17 січня 2006 року та ухвалу Одеського
апеляційного господарського суду від 01 березня 2006 року у справі
за позовом Одеського територіального відділення Фонду соціального
захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю
"Шахта "Горячівка" про стягнення штрафних санкцій, -
встановила:
У травні 2005 року Одеське територіальне відділення Фонду
соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до
Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) "Шахта
"Горячівка" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2928грн. 93
коп. за невиконання нормативу робочих місць, призначених для
працевлаштування інвалідів.
Позов мотивований тим, що відповідачем порушено положення
законодавства про основи соціальної захищеності інвалідів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17 січня
2006 року, яке залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного
господарського суду від 02 березня 2006 року, у задоволенні позову
відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі позивач
звернувся з касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі Одеське територіальне відділення
Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати зазначені
судові рішення та прийняти по справі нове, яким просить позов
задовольнити, при цьому посилається на порушення судами норм
матеріального і процесуального права.
У відзиві ТОВ "Шахта "Горячівка" просить суд касаційну скаргу
залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін,
вважаючи їх законними та обгрунтованими.
В судове засідання касаційної інстанції сторони не з'явились,
про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про
відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що
суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:
відповідачем не подано жодного звіту за встановленою формою за
2003 рік, немає посилань на таке звітування і у відзиві на позов,
не надані вони суду першої та апеляційної інстанцій при повторному
розгляді справи. Згідно листа Красноокнянського районного центра
зайнятості за вих. № 21 від 18.01.2005р. ТОВ "Шахта "Горячівка" не
подавало у 2003 році звіти за формою № 3-ПН.
За таких обставин, судами попередніх інстанцій вірно
зазначено про недотримання відповідачем в 2003 році приписів
Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування
інвалідів, за що Законом України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
передбачена
відповідальність.
Разом з тим, відповідно до Порядку сплати підприємствами,
об'єднаннями, установами і організаціями штрафних санкцій до
відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку
та використання цих коштів, штрафні санкції сплачуються
підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за
звітним. Добровільно підприємством штрафні санкції не були
сплачені.
Позов про стягнення штрафної санкції за не створення ТОВ
"Шахта "Горячівка" у 2003 році одного робочого місця для інваліда
був заявлений лише 16.05.2005р.
Штрафні санкції за невиконання нормативу робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів, передбачені ст. 20 Закону
України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
( 875-12 ) (875-12)
, за своє правовою природою є
адміністративно-господарською санкцією, з урахуванням того, що
відповідно до положень ст. 238 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
адміністративно-господарські санкції - це заходи
організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на
припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію
його наслідків, які застосовуються уповноваженими органами
державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення
встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської
діяльності.
При цьому, штрафні санкції за невиконання нормативу робочих
місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, передбачені ст.
20 3акону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні", відносяться до адміністративно-господарського штрафу, як
виду адміністративно-господарський санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
адміністративно-господарський штраф - це грошова сума,
що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у
разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської
діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується
штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що
регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено
правопорушення (ч. 2 ст. 241 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
)
Статтею 250 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути
застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з
дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня
порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил
здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених
законом.
Таким чином, штрафні санкції за невиконання нормативу робочих
місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, передбачені
Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні" ( 875-12 ) (875-12)
, можуть бути застосовані до суб'єкта
господарювання протягом строку, встановленого ст. 250
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до розділу IX "Прикінцеві положення"
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
цей Кодекс набрав
чинності з 1 січня 2004 року.
Згідно з п. 5 розділу IX "Прикінцеві положення"
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
положення Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
щодо відповідальності за порушення
правил здійснення господарської /діяльності, а також за порушення
господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення
були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім
випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була
встановлена інша відповідальність договором, укладеним до
зазначеного в пункті 1 цього розділу строку.
Положення Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
щодо
відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього
пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями
цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських
відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують
відповідальність за вказані порушення.
Враховуючи те, що нормами ст. 250 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
обмежено термін застосування
адміністративно-господарських санкцій, тобто пом'якшено
відповідальність, то положення цієї статті відповідно п. 5 розділу
IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
застосовуються до відповідальності за порушення правил
здійснення господарської діяльності, вчинені до набрання чинності
відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності
учасників господарських відносин
Відповідно до змісту статті 250 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
адміністративно-господарські санкції, до кола яких відносяться і
штрафні санкції, передбачені ст.20 Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
, можуть
бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців
з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня
порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил
здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених
законом.
Враховуючи наведені норми законодавства, а також встановлені
по справі обставини, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про
відмову в задоволені позову.
Судами попередніх інстанцій були вірно застосовані норми
матеріального і процесуального права, дана правильна правова
оцінка встановленим у справі обставинам.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Одеського територіального відділення Фонду
соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, рішення
господарського суду Одеської області від 17 січня 2006 року та
ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01 березня
2006 року - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених
ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: