ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Бим М.Є., Леонтович К.Г., Гордійчук М.П., Кравченко
О.О.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Кримського республіканського відділення Фонду соціального
захисту інвалідів на рішення господарського суду АР Крим від
15-25.03.2005 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 09.06.2005 року у справі №2-15/3513-2005
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду
соціального захисту інвалідів до дочірнього підприємства
"Центральна районна аптека №63" товариства з обмеженою
відповідальністю "Республіканська компанія "Крим -Фармація" про
стягнення 3320,00 грн., -
встановила:
Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту
інвалідів звернулося до суду з позовом до дочірнього підприємства
"Центральна районна аптека №63" товариства з обмеженою
відповідальністю "Республіканська компанія "Крим -Фармація" про
стягнення 3320,00 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативів
робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в 2003
р. мотивуючи позовні вимоги ст. 43 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст. 19,20 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
, посилаючись на те,
що несвоєчасна сплата підприємством штрафних санкцій порушує
інтереси інвалідів і держави, позбавляє ФСЗI можливості
реалізовувати основні завдання, пов'язані з реалізацією
конституційних прав інвалідів, повного та своєчасного фінансування
витрат по соціальній, трудовій, фізкультурно-спортивній та
професійній реабілітації інвалідів, наданню цільових позик на
створення робочих місць, призначених для працевлаштування
інвалідів і заходів щодо соціального забезпечення інвалідів.
Рішенням господарського суду АР Крим від 15-25.03.2005 року,
залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 09.06.2005 року, у позові Кримського
республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до дочірнього підприємства "Центральна районна аптека №63"
товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканська компанія
"Крим -Фармація" відмовлено.
Не погоджуючись із постановленими у справі судовими рішеннями
позивач подав касаційну скаргу, в якій просить рішення
господарського суду АР Крим від 15-25.03.2005 року та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2005
року скасувати з підстав порушення норм матеріального та
процесуального права та прийняти нове рішення.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлене наступне.
Згідно ст. ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
для підприємств (
об'єднань ), установ і організацій незалежно від форми власності і
господарювання встановлюється норматив робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної
чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у
кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Підприємства
, установ і організацій незалежно від форми власності і
господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних
санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в
розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному
підприємстві , у відповідній установі, організації.
Сплата штрафних санкцій підприємства
.
У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути
застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (
об'єднання ), установи і організації в порядку, передбаченому
законом.
Судами першої та апеляційної інстанції вірно зазначено, що
відповідач наказом від 30.12.02р. № 116 "Про створення посади
фармацевта-інваліда" створив на підприємстві посаду
фармацевта-інваліда, про що внесені відповідні зміни в штатний
розпис підприємства. Відповідно до зазначеного наказу було
вирішено після працевлаштування інваліда створити робоче місце
інваліда відповідно до його індивідуальної програми реабілітації.
Судами вірно встановлено, що відповідач у щомісячних звітах,
що подаються в районний центр зайнятості за формою № 3-ПН,
інформував центр зайнятості про наявність вільного робочого місця
(вакантної посади) та потребу фармацевті-інваліді із
середньомісячним доходом 188 грн. У листі від 29.11.04р. за №
24/00-645 Первомайський районний центр зайнятості підтвердив факт
надання звіту за формою № 3-ПН із відомостями у потреби в
працевлаштуванні фармацевта-інваліда. Первомайський районний центр
зайнятості повідомив, що у зв'язку з відсутністю на звітності у ЦЗ
осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам роботодавця,
громадяни (інваліди ) у ЦРА № 63 не направлялися. Листом від
21.03.05р. №24/00-191 Первомайський районний центр зайнятості
повідомив що в період з 1 січня 2003 р. по 31 грудня 2003 р. на
обліку Первомайського районного центр; зайнятості особи з
обмеженими фізичними можливостями (інваліди ) не перебували.
Згідно Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштуванні інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету
Міністрів України № 341 від 03.05.95 ( 341-95-п ) (341-95-п)
р., підприємства
інформують центри зайнятості про наявність робочих місць для
інвалідів, а їхнє працевлаштування здійснюється державною службою
зайнятості, органами Міністерства соціального захисту, міськими
Радами, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням
особливостей, стану здоров'я, придатності і професійних навичок
відповідно до висновків МСЕК.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
працевлаштування
інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з
питань праці а соціальної політики, органами місцевого
самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
За таких обставин судами першої та апеляційної інстанції
зроблено вірний висновок, що відповідачем прийняті усі,
передбачені законодавством міри, по забезпеченню працевлаштування
інвалідів відповідно до встановленого Закону нормативу, що
виразилося в створенні робочого місця та інформуванні
Первомайського районного центру зайнятості про вільне робоче місце
(вакантної посади) для працевлаштування інваліда-фармацевта та
потребі в його працевлаштуванні. Отже, зазначені обставини
виключають відповідальність відповідача, передбачену ст. 20 Закону
України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
( 875-12 ) (875-12)
.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають
підстав для висновку про неправильне застосування судами норм
матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло
призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суди першої та апеляційної
інстанції винесли законні і обгрунтовані рішення, постановлені з
дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав
для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Кримського республіканського відділення
Фонду соціального захисту інвалідів відхилити.
Рішення господарського суду АР Крим від 15-25.03.2005 року та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
09.06.2005 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді:
(підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович