ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.07.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників
позивача: Липницької В.I., Меліченка Є.I.
відповідача: Волосової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м.Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
09.08.2005 р.
у справі № 33/93
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Автоальянс-ХХI
сторіччя"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.
Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2005 р.,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 09.08.2005 р., позов задоволено. Визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення ДПI у Шевченківському
районі м. Києва від 19.08.2004 р. № 1038/23-6/31282328 в частині
визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у
сумі 241637,00 грн. Стягнуто з ДПI у Шевченківському районі
м.Києва на користь ВАТ "Автоальянс-ХХI сторіччя" 203,00 грн.
судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що відчуження корпоративних
прав шляхом уступки частки в статутному фонді не є операцією з
поставки (продажу) товарів або послуг у розумінні п. 1.4 ст. 1
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а
обумовлює лише зміни в корпоративних правовідносинах.
ДПI у Шевченківському районі м. Києва подала касаційну
скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти
нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Посилається на
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а
саме: п. 1.4 ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Вважає, що операції з
продажу корпоративних прав (часток (паїв) у статутному фонді
господарських товариств) підпадають під визначення "поставка робіт
(послуг)" у розумінні п.1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки корпоративні права
(частки у статутному фонді) є іншими, ніж товари, об'єктами права
власності. Такі операції не входять до передбаченого п. 3.2 ст.3
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
переліку операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, або до
операцій, що звільнені від оподаткування, перелік яких містить ст.
5 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Представник податкової інспекції в судовому засіданні
підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Позивач у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та
його представники в судовому засіданні просили касаційну скаргу
залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що за
наслідками комплексної планової перевірки дотримання вимог
податкового та валютного законодавства за період з 06.02.2001р. по
01.04.2004р. (акт від 18.08.2004 року №461/23-6/31282328) ДПI у
Шевченківському районі м. Києва прийнято спірне податкове
повідомлення-рішення №1038/23-6/31282328 від 19.08.2004 року про
визначення по зивачеві податкового зобов'язання з податку на
додану вартість у сумі 485435,50 грн., у тому числі: 243 078,00
грн. основного платежу та 242357,50 грн. штрафних (фінансових)
санкцій.
З урахуванням уточнень до позовної заяви позивач просив
визнати недійсним податкове повідомлення-рішення в частині
нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість
по операціях купівлі-продажу корпоративних прав у сумі 241 637,00
гривень та штрафних санкцій в сумі 241637,00 гривень.
В ході перевірки податкова інспекція, з посиланням на абз. 3
п.1.4 ст.1, п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, дійшла висновку, що
операції з продажу позивачем корпоративних прав є об'єктом
оподаткування податком на додану вартість. Позивач, у порушення
вимог п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не відніс до складу податкового
зобов'язання 241 637,00 грн. від здійснення операцій з продажу
Компанії "Brіghtbond lіmіted" (Великобританія) корпоративних прав
(часток статутного фонду ТОВ "Златовлад" та ТОВ "Фенікс,К", а
саме: в серпні 2002 року - 114 041,00 гривень, в вересні 2002
року -63954,00 гривень, в жовтні 2002 року - 42636,00 гривень, в
вересні 2003 року - 21006,00 гривень.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, згідно
договору купівлі-продажу корпоративних прав (паю) від 23.08.2002
року №22 ВАТ "Автоальянс-ХХI сторіччя" продало Компанії
"Brіghtbond lіmіted" (Великобританія) корпоративні права в розмірі
98,655% у статутному фонді ТОВ "Златовлад" на загальну суму 207
000,00 дол. США.
Компанія "Brіghtbond lіmіted" розрахувалась з позивачем за
корпоративні права в повному обсязі: 28.08.2002р. перераховано 107
000,00доларів США, що за курсом НБУ на цю дату становить 570
203,00 грн., 24.09.2002р. перераховано 60 000,00 доларів США, що
за курсом НБУ на цю дату становить 319770,00 грн., 15.10.2002р.
перераховано 40 000,00 доларів США, що за курсом НБУ на цю дату
становить 213 180,00 грн.
Згідно Договору купівлі-продажу корпоративних прав (паю) від
28.08.2003 року №1/2003-II ВАТ "Автоальянс-ХХI сторіччя" продало
Компанії "Brіghtbond lіmіted" (Великобританія) корпоративні права
в розмірі 2,0% у статутному фонді ТОВ "Фенікс,К" на загальну суму
19 700,00 дол. США.
10.09.2003 року Компанією "Brіghtbond lіmіted" було
перераховано позивачу 19 700 доларів США, що за курсом НБУ на цю
дату становить 105030,55 гривень.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх
інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова
інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно
встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова
оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні
відносини.
Операції з продажу корпоративних прав (часток у статутному
фонді господарських товариств) не є об'єктом оподаткування
податком на додану вартість, оскільки такі операція не можуть
розглядатися як поставка (продаж) товарів (робіт, послуг), яка,
згідно із п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, є об'єктом оподаткування податком
на додану вартість.
Пункт 1.4. вказаного Закону під продажем (поставкою) товарів
визначає будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами
купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими
договорами, які передбачають передачу прав власності на такі
товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також
операції з безоплатного надання товарів.
Поняття "товари" розкривається у Законі України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від 28.12.1994
р. № 334/94-ВР, згідно із яким це матеріальні та нематеріальні
активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у
будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та
погашення.
Цим же Законом визначено, що активами (матеріальними та
нематеріальними) є основні фонди та оборотні активи у будь-якому
виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та
нематеріальних активів, об'єкти інтелектуальної, в тому числі
промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у
порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права
власності платника податку.
Податкова інспекція у касаційній скарзі посилається на те, що
такі операції є поставкою робіт (послуг) у розумінні п.1.4 ст. 1
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. При
цьому, свою позицію грунтує на тому, що корпоративні права є
іншими, ніж товари, об'єктами права власності.
Суд касаційної інстанції не може погодитися з такою позицією
податкової інспекції, виходячи з такого.
Відповідно до п. 1.4 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(у редакції Закону України від 26.09.97 р.
№ 550/97-ВР ( 550/97-ВР ) (550/97-ВР)
, чинній на час здійснення спірних
операцій) продаж послуг (робіт) - будь-які операції
цивільно-правового характеру з надання послуг (результатів робіт),
надання права на користування або розпорядження товарами, у тому
числі нематеріальними активами, а також з надання будь-яких інших,
ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з
безоплатного надання послуг (робіт). Продаж послуг (результатів
робіт), зокрема, включає надання права на користування або
розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), продаж,
ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське
право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому
числі промислової, власності.
Корпоративні права за своєю правовою природою не є об'єктом
власності, оскільки виходячи із змісту п. 1.8 ст. 1 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(в редакції
Закону України від 02.03.2000 р. N 1523-III ( 1523-14 ) (1523-14)
, чинній
на час), корпоративні права це саме право власності на статутний
фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи
права на управління, отримання відповідної частки прибутку
юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно
до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така
юридична особа у формі господарського товариства, заснованого на
власності однієї юридичної особи, або в інших
організаційно-правових формах.
Відповідно, корпоративні права (право власності на статутний
фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай)) не можуть
бути об'єктом власності, оскільки таким об'єктом у розумінні п.
1.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
є статутний фонд (капітал) юридичної особи або його
частку (пай), власником якого є саме товариство (ст. 12 Закону
України "Про господарській товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
). В результаті
купівлі-продажу корпоративних прав фактично відбувається зміна
учасника (засновника). Операції з передачі самого права власності
не є поставкою (продажем) послуг, мова про які йдеться у п. 1.4
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає за
необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а законні та
обгрунтовані судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а
рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2005 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
09.08.2005 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.I. Степашко