ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Карася О.В., Костенка М.I., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Гончаренко Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 10 березня 2005 року
у справі № 10/217 "НА"
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне
українсько - німецьке підприємство "Житомир - Полісакс"
до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення в
частині, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2004 року ТОВ "Спільне українсько - німецьке
підприємство "Житомир - Полісакс" звернулось до суду з позовом до
Житомирської ОДПI про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення № 3451/23-01/42546 від 05 липня 2004 року в
частині визначення податкового зобов'язання по платежам "податок з
доходу нерезидента" в загальній сумі 147 658, 00 грн., в тому
числі 98 439, 00 грн. основний платіж та 42 219, 00 грн. штрафні
санкції.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 03
грудня 2004 року позов задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення
Житомирської ОДПI № 3451/23-01/42546 від 05 липня 2004 року.
Стягнуто з Житомирської ОДПI на користь ТОВ "Спільне
українсько - німецьке підприємство "Житомир - Полісакс" 85, 00
грн. витрат по сплаті державного мита, 118, 00 грн. витрат на
інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
10 березня 2005 року рішення господарського суду Житомирської
області від 03 грудня 2004 року змінено частково.
Пункт 2 резолютивної частини викладено в наступній редакції:
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення
Житомирської ОДПI № 3451/23-01/42546 від 05 липня 2004 року в
частині визначення податкового зобов'язання по платежам "податок з
доходу нерезидента" в загальній сумі 147 658, 00 грн. (в т.ч. 98
439, 00 грн. основний платіж та 49 219, 00 грн. - штрафні
санкції).
В решті рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі Житомирська ОДПI, посилаючись на
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права,
просить скасувати постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 10 березня 2005 року та відмовити в
задоволенні позову.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з
наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Житомирська ОДПI провела комплексну планову документальну
перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства
ТОВ "Спільне українсько - німецьке підприємство "Житомир -
Полісакс" за період з 01 липня 2002 року по 31 грудня 2003 року,
за результатами якої було складено акт № 284/23-01/20428705/0110
від 30 червня 2004 року.
В акті перевірки встановлено, що в порушення п. 13.2 ст. 13
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивачем в II кварталі 2003 року не утримано
податок в сумі 98 439, 00 грн. з доходів нерезидента - фірми
Internatіonal PolySacks GmbH (Німеччина) за 2002 рік, отриманих із
джерелом їх походження з України.
05 липня 2004 року на підставі акту перевірки Житомирська
ОДПI прийняла податкове повідомлення - рішення № 3451/23-01/42546,
яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання з податку на
прибуток в розмірі 151 818, 00 грн., у тому числі 101 639, 00 грн.
основний платіж та 50 179, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Судами також було встановлено, що відповідно до п. 1.5
Статуту ТОВ "Спільне українсько - німецьке підприємство "Житомир -
Полісакс" фірма - нерезидент Internatіonal PolySacks GmbH
(Німеччина) є його іноземним учасником.
13 лютого 2003 року рішенням загальних зборів засновників ТОВ
"Спільне українсько - німецьке підприємство "Житомир - Полісакс"
було вирішено частину прибутку іноземного учасника в сумі 656 261,
27 грн. реінвестувати в статутний фонд.
З метою узгодження суми оподаткування на адресу Житомирської
ОДПI було направлено інформаційне повідомлення від 16 квітня 2003
року про внесення фірмою - нерезидентом Internatіonal PolySacks
GmbH (Німеччина) в статутний фонд ТОВ "Спільне українсько -
німецьке підприємство "Житомир - Полісакс" іноземної інвестиції у
вигляді реінвестиції долі прибутку товариства за 2002 рік.
Рішенням № 14411/10/23-23 від 24 квітня 2004 року Житомирська
ОДПI відмовила проставити відмітку на інформаційному повідомленні
про внесення іноземної інвестиції, мотивуючи це тим, що відповідно
до ст. 2 Закону України "Про режим іноземного інвестування"
( 93/96-ВР ) (93/96-ВР)
та п. 1.28.3 ст. 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
здійснення реінвестиції
можливе лише після фактичного отримання нерезидентом доходу від
інвестиційних операцій, а з листа № 97/7 від 16 квітня 2003 року
вбачається, що іноземний учасник фактично не отримав свою частку
від доходу (прибутку).
Фірма - нерезидент Internatіonal PolySacks GmbH (Німеччина),
не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулась до господарського
суду Житомирської області з позовом до Житомирської ОДПI про
визнання таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства
рішення (лист від 24 квітня 2003 року № 14411/10/23-23) про
відмову вчинити відмітку на інформаційному повідомленні про
внесення Internatіonal PolySacks GmbH (Німеччина), як засновником
ТОВ "Спільне українсько - німецьке підприємство "Житомир -
Полісакс", іноземної інвестиції у вигляді реінвестиції долі
прибутку за 2002 рік та про зобов'язання вчинити відмітку на
інформаційному повідомленні про внесення в статутний фонд ТОВ
"Спільне українсько - німецьке підприємство "Житомир - Полісакс"
іноземної інвестиції у вигляді реінвестиції долі прибутку
товариства за 2002 рік.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 25
листопада 2004 року у задоволенні позову відмовлено з посиланням
на те, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про режим іноземного
інвестування" ( 93/96-ВР ) (93/96-ВР)
іноземні інвестиції можуть
здійснюватись у вигляді валюти України - при реінвестиціях в
об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти
інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати
податку на прибуток (доходи), а прибуток ТОВ "Спільне українсько -
німецьке підприємство "Житомир - Полісакс" не був розподілений між
учасниками товариства і з нього не був сплачений податок на
прибуток іноземним учасником.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з
того, що позивач не здійснював будь -яких виплат на користь
нерезидента з джерелом їх походження з України, а рішенням
господарського суду Житомирської області від 25 листопада 2004
року встановлено, що частина прибутку іноземного учасника в сумі
656 262, 27 грн. вважається такою, що не реінвестована в статутний
фонд ТОВ "Спільне українсько - німецьке підприємство "Житомир -
Полісакс" у зв'язку з чим підстави для утримання податку з таких
доходів за ставкою 15 відсотків відсутні.
Суд апеляційної інстанції, погодившись з доводами суду першої
інстанції, змінив рішення господарського суду Житомирської області
від 03 грудня 2004 року, посилаючись на те, що позовні вимоги
стосувались лише частини податкового повідомлення - рішення №
3451/23-01/42546 від 05 липня 2004 року.
Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх
інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(в редакції, яка
діяла на момент виникнення спірних відносин) будь-які доходи,
отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від
провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки
нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за
ставками, визначеними цією статтею.
Згідно з положеннями п. 1.21 ст. 1 вищезазначеного Закону до
доходів з джерелом їх походження з України відносяться, зокрема,
дивіденди, сплачені резидентами України нерезидентам. Аналогічне
положення міститься в п. 13.1 ст. 13 цього ж Закону, якою
регулюються положення оподаткування нерезидентів, де визначено, що
під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з
України, слід розуміти, зокрема, дивіденди, які сплачуються
(нараховуються) резидентом.
Правило утримання податку з нерезидентів, визначено в п. 13.2
ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, відповідно до якого резидент або постійне
представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента
або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом
його походження з України, отриманого таким нерезидентом від
провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки
нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у
пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких
доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у
розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який
сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не
передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Таким чином, утримання 15 відсотків від суми доходу
нерезидента з джерелом його походження з України здійснюється лише
при фактичній виплаті цього доходу резидентом.
Встановивши, що фактичної виплати доходу (дивідендів)
іноземному учаснику фірмі - нерезиденту Internatіonal PolySacks
GmbH (Німеччина) не відбулось у зв'язку з чим фактично не
відбулась реінвестиція, суди дійшли обгрунтованого висновку про
безпідставність утримання податку з таких доходів за ставкою 15
відсотків та нарахування позивачу податку з доходів нерезидента в
сумі 98 439, 00 грн. та штрафних санкцій в сумі 49 219, 00 грн.
При цьому суд апеляційної інстанції цілком правомірно змінив
рішення суду першої інстанції, оскільки позивач в позовній заяві
просив визнати недійсним податкове повідомлення - рішення №
3451/23-01/42546 від 05 липня 2004 року лише в частині визначення
податкового зобов'язання по платежам "податок з доходу
нерезидента" в сумі 147 658, 00 грн., в тому числі 98 439, 00 грн.
основний платіж та 42 219, 00 грн. штрафні санкції, а суд першої
інстанції не мав право виходити за межі позовних вимог, оскільки
відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
, який діяв на час розгляду справи, господарський суд
має право виходити за межі позовних вимог, лише у випадку, якщо це
необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або
третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є
клопотання заінтересованої сторони, а в даному випадку таке
клопотання заявлено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Житомирської ОДПI
підлягає залишенню без задоволення, а постанова Житомирського
апеляційного господарського суду від 10 березня 2005 року - без
змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 224, ст.
ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 10 березня 2005 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: _______________________ Л.I. Бившева
Судді: _______________________ О.В. Карась
_______________________ М.I. Костенко
_______________________ Є.А. Усенко
_______________________ Т.М. Шипуліна