УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Сергейчука О.А.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: не з'явився.
відповідача: Ступак С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Чернігівнафтопродукт"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
07.12.2005 р. та рішення Господарського суду Чернігівської області
від 23.08.2005 р.
у справі № 3/134а
за позовом ВАТ "Чернігівнафтопродукт"
до Державної податкової інспекції у м.Чернігові
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У справі заявлено позов про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення №001372323/0 від 27.02.2004 р., №001372323/1
від 19.05.2004 р., №0001372323/2 від 18.06.2004 р., яким позивачу
за порушення п.1, 3 ст.3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
на підставі п.1 ст.17 цього
Закону визначено податкове зобов'язання за платежем фінансові
санкції в сумі 1777,50 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від
23.08.2005 р., залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 07.12.2006 р., позов задоволено частково.
Визнано недійсними спірні податкові повідомлення-рішення в
частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій, як суми
податкового зобов'язання. В решті позову відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
позивача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень
та направлення справи на новий розгляд, з підстав порушення норм
матеріального та процесуального права.
Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу позивача та
його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив
касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без
змін.
Позивач представника у судове засідання касаційної інстанції
не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений
належним чином.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти підприємницької
діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій
та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток,
платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні
послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
зобов'язані, зокрема: проводити розрахункові операції на повну
суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у
встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи
реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних
розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових
операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із
застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових
книжок (п.1); видавати особі, яка отримує або повертає товар,
отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ
встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2).
За порушення приписів Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
(далі - Закон "Про РРО") до
суб'єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних
органів державної податкової служби застосовуються фінансові
санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих
послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення
розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів
(наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій
через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування
відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання
розрахункової операції, або проведення її без використання
розрахункової книжки (п.1 ст.17).
Як встановлено у справі, відповідачем здійснена контрольна
перевірка щодо здійснення розрахункових операцій у сфері
готівкового та безготівкового обігу на АЗС №1, що належить
позивачу та розташована за адресою м.Городня, вул.Черноуса, 101,
про що складено акт №23-227/33 від 06.02.2004 р.
Перевіркою встановлено непроведення позивачем розрахункових
операцій через реєстратор розрахункових операцій та невидача
розрахункового документу при реалізації нафтопродуктів по талонах
на загальну суму 355,50 грн.
На підставі акту перевірки прийнято податкове
повідомлення-рішення №0001372323/0 від 27.02.2004 р., яким
відповідно до п.1 ст.17 цього Закону визначено податкове
зобов'язання за платежем фінансові санкції в сумі 1777,50 грн.
За результатами адміністративного узгодження відповідачем
прийняті податкові повідомлення-рішення №001372323/1 від
19.05.2004 р., №0001372323/2 від 18.06.2004 р., якими позивачу
доведені нові граничні строки сплати податкового зобов'язання.
Визначення "розрахункової операції" наведено в ст.2 Закону
"Про РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а саме: це приймання від покупця
готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо
за місцем реалізації товарів (послуг).
Талони при здійсненні операцій не можуть використовуватися
лише як акт приймання-передачі, оскільки право власності на товар
може виникнути лише у разі його передачі. Факт переходу права
власності від позивача до контрагентів підтверджується поверненням
талона продавцю. Відсутність талона позбавляє права на отримання
нафтопродуктів.
Відповідно до Закону касовий чек є розрахунковим документом,
який підтверджує факт продажу товару.
Згідно із вимогами чинного законодавства (Технічні вимоги до
спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для
автозаправних станцій, встановлені Додатком № 7 до протокольного
рішення від 27.06.2002 р. № 13 Державної комісії з питань
впровадження електронних систем і засобів контролю та управління
товарним і грошовим обігом, Вимоги щодо реалізації фіскальних
функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер
застосування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 18.02.2002 р. № 199 ( 199-2002-п ) (199-2002-п)
) реалізація пального через
АЗС повинна здійснюватись із застосуванням спеціалізованих
комп'ютерно-касових систем, які повинні бути включені до
Держреєстру, відповідати вищевказаним Технічним вимогам до ЕККА та
повинні забезпечувати відпуск пального в єдиному циклі з
друкуванням фіскального касового чека.
Оскільки позивачем не надано доказів, які свідчать, що
конструкція касового апарату містить технічні перешкоди для
проведення розрахункових операцій з використанням талонів, суди
дійшли вірного висновку, що придбання нафтопродуктів за талонами
не звільняє його від обов'язку проведення цих операцій через РРО.
Згідно ст.25 Закону "Про РРО" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суми фінансових
санкцій, визначені ст.ст.17-24 цього Закону, підлягають
перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до
відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в
десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової
служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Судами встановлено, що таке рішення відповідачем не
приймалось, а позивачу надіслано податкове повідомлення-рішення,
яким визначено податкове зобов'язання.
Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів
(обов'язкових платежів), згідно якого штраф за порушення ст.3
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не відноситься до податкових платежів, а тому не
може бути податковим зобов'язанням у розумінні Закону України №
2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Ст. 4 пп. 4.2.2 Закону України № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено
вичерпний перелік випадків, в яких органи державної податкової
служби можуть визначити податкове зобов'язання платнику податків.
Оскільки визначена в спірному податковому
повідомленні-рішенні сума не є податковим зобов'язанням, суди
попередніх інстанцій правомірно визнали спірне податкове
повідомлення - рішення недійсним в частині визначення 1777,50 грн.
штрафних санкцій, як податкового зобов'язання.
Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не
спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
Позивачем не надано доказів, що в місці отримання товарів
операції з розрахунків у готівковій формі ним не здійснюються, а
тому посилання на незастосування судами п.12 ст.9 Закону "Про РРО"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
є безпідставними.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої
та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини
справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права
прийняли правильне рішення, підстав для задоволення касаційної
скарги та скасування судових рішень немає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Чернігівнафтопродукт" залишити без задоволення, а ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2005 р. та
рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.08.2005
р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий
Судді
(підпис)
(підпис)
(підпис)
(підпис)
(підпис)
Л.В.Ланченко К.В.Конюшко О.А.Сергейчук Н.Г.Пилипчук
О.I.Степашко
О.I.Степашко
Згідно з оригіналом:
Суддя Л.В.Ланченко