УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу
"Куп'янськагротехсервіс"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 20.09.2005
у справі № 51/172-04
за позовом Акціонерного товариства відкритого типу
"Куп'янськагротехсервіс"
до 1.Фонду загальнообов'язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття в особі Куп'янського
міськрайцентру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції
Фонду
2. Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції
Харківської області
про визнання незаконною бездіяльності першого відповідача,
зобов'язання провести комплекс певних дій та про зобов'язання
другого відповідача провести списання безнадійного податкового
боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від
02.12.2004 р. позовні вимоги задоволені. Визнано бездіяльність
Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування
України на випадок безробіття в особі Куп'янського міськрайцентру
зайнятості незаконною. Зобов'язано Фонд загальнообов'язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття в
особі Куп'янського міськрайцентру зайнятості звернутися до
Куп'янської ОДПI відповідно до Порядку списання безнадійного
податкового боргу платників податків, який зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 10.01.2002 року за № 16/6304
( z0016-02 ) (z0016-02)
, з відповідними документами, з метою списання
безнадійного податкового боргу АТВТ "Куп'янськагротехсервіс" у
сумі 15389,66 грн. Зобов'язано Куп'янську ОДПI після звернення
Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування
України на випадок безробіття в особі Куп'янського міськрайцентру
зайнятості провести списання безнадійного податкового боргу АТВТ
"Куп'янськагротехсервіс" відповідно до Порядку списання
безнадійного податкового боргу платників податків, який
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 р. за №
16/6304 ( z0016-02 ) (z0016-02)
.
Рішення мотивоване тим, що зобов'язання щодо сплати внесків
на загальнообов'язкове соціальне страхування є податковим
зобов'язанням у розумінні Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, отже безнадійний податковий борг щодо сплати збору
на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття, який виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних
обставин), підлягає списанню у відповідності до вимог п. 18.2 ст.
18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
20.09.2005 р. вказане рішення суду першої інстанції скасовано. В
частині позовних вимог щодо визнання незаконною бездіяльність
Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування
України на випадок безробіття в особі Куп'янського міськрайцентру
зайнятості провадження у справі припинено. В решті позовних вимог
відмовлено.
АТВТ "Куп'янськагротехсервіс" подало касаційну скаргу, якою
просить скасувати постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 20.09.2005 р. та залишити в силі рішення
Господарського суду Харківської області від 02.12.2004 р. Вважає,
що суд апеляційної інстанції прийняв постанову з порушенням норм
матеріального та процесуального права, без врахування приписів
законодавства, яке діяло у 2003 році на момент виникнення
форс-мажорних обставин, які спричинили заборгованість зі страхових
внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування. Свою позицію
обгрунтовує тим, що вказаний збір був зазначений у ст. 14 Закону
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
і був виключений
лише у 2003 році. Виходячи із вимог ст.ст. 2, 8, 34 Закону України
"Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
страхові внески до фонду соціального
страхування на випадок безробіття є обов'язковими платежами, а
фонд здійснює контроль за своєчасністю їх сплати, що відповідає
також приписам п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Куп'янська ОДПI у своїх письмових запереченнях на касаційну
скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а
постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Зазначає, що
внески на загальнообов'язкове соціальне страхування не є
податковим боргом, відповідно, заборгованість із них не може бути
списана на підставі п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та Порядку списання
безнадійного податкового боргу платників податків", затвердженого
наказом ДПА України № 103 ( z0016-02 ) (z0016-02)
від 14.03.2001 року.
Сторони, належним чином повідомлені про день, час та місце
касаційного розгляду справи, своїх представників в судове
засідання не направили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи
касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд
касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що станом на
18.04.2003р. в господарстві позивача несприятливі погодні умови
(форс-мажорні обставини) спричинили загибель сільськогосподарських
культур, у зв'язку з чим позивач 10.06.2003 р. звернувся до Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття в особі Куп'янського міськрайонного центру
зайнятості з листом про списання безнадійного податкового боргу із
страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття, додавши до листів висновки
Торгово-промислової палати України.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм
матеріального та процесуального права, на які посилається позивач
у касаційній скарзі, та вважає, що судом апеляційної інстанції
надана правильна правова оцінка встановленим обставинам на
підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Позиція суду апеляційної інстанції про те, що дія Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№
2181-III не поширюється на правовідносини щодо погашення
заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування є такою, що грунтується на вимогах
законодавства.
Аналіз наведеного закону, Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
від 02.03.2000 р. № 1533 та Закону України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
від 25.06.1991 р. №
1251-ХП не дає підстав для віднесення страхових внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття до податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
, який є загальним законом з питань оподаткування,
встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору
у вигляді цільової надбавки до тарифу на електричну та теплову
енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу
на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо
оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими
законами України, крім законів про оподаткування.
Наведений у ст.ст. 14, 15 вказаного Закону перелік податків і
зборів (обов'язків платежів) є вичерпним.
Згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
цей Закон є спеціальним законом з
питань оподаткування.
Відносини у сфері соціального страхування на випадок
безробіття регулюються спеціальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
, який набрав чинності з 01.01.2001р.,
законодавство про страхування на випадок безробіття складається з
Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про
зайнятість населення" ( 803-12 ) (803-12)
та інших нормативно-правових
актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок
безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із п. 2 розділу 8 вказаного Закону до приведення
законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та
інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не
суперечить цьому Закону.
Отже, з моменту вступу в силу Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
(з 01.01.2001р.) норми Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
у частині, що йому суперечили,
не застосовуються. Хоча, зміни у Закон України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, якими виключено пункт 16 частини 1
статті 14 Закону, що відносив до загальнодержавних податків і
зборів (обов'язкових платежів) і збір на обов'язкове соціальне
страхування, були внесені тільки Законом № 429-IV ( 429-15 ) (429-15)
від
16.01.2003 р.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про
систему оподаткування" ( 77/97-ВР ) (77/97-ВР)
від 18.02.1997 р. було
встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні
правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на
соціальне страхування до прийняття законів України з питань
соціального страхування.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податковий борг
(недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних
санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків
або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не
сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму
такого податкового зобов'язання. У свою чергу, п. 1.2 ст. 1 Закону
визначає податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків
сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму
коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими
Законами України.
Страхові внески, зокрема, на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до
податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених законом
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
. Закон України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не може
розширювати перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) або
поширювати порядок погашення зобов'язань платників податків на
платежі, які не включені у систему оподаткування.
Стаття 8 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
встановлює, що Фонд
загальнообов'язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом,
некомерційною самоврядною організацією, і кошти Фонду не
включаються до складу Державного бюджету України (п. 2, п.5 ст. 8
Закону).
Згідно з частинами 2, 3 статті 2 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
державні цільові фонди - це фонди, які
створені відповідно до Законів України і формуються за рахунок
визначних Законами України податків і зборів (обов'язкових
платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних
осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету
України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного
фонду України.
З наведеного вбачається, що Фонд загальнообов'язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття
не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим
страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного
бюджету України.
Таким чином, зобов'язання із страхових внесків не можна
вважати податковим боргом, на який поширюється дія Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Включення вказаним Законом органів фондів
загальнообов'язкового державного соціального страхування у перелік
контролюючих органів не змінює статусу внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття, які стягуються у порядку, передбаченому Законом
України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
.
За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги
та скасування законного і обгрунтованого судового рішення
апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу
"Куп'янськагротехсервіс" залишити без задоволення, а постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2005р. -
без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук
судді підпис К.В. Конюшко
підпис Л.В. Ланченко
підпис О.М. Нечитайло
підпис О.I. Степашко
Згідно з оригіналом.
Суддя Н.Г. Пилипчук