ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Дашківській О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька
від 31.10.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Донецької області
від 17.05.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління
Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про
призначення пенсії за вислугу років, -
встановила:
У березні 2005 рокуОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій
області про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту
"б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
(в редакції
Закону від 04.07.2002 р. № 51 ( 51-15 ) (51-15)
, який набув чинності
06.08.2002 р.).
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від
31.10.2005 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з
ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 3,40 грн.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 17.05.2006 р.
вказане рішення суду залишено без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скаргаОСОБА_1,
в якій ставиться питання про їх скасування та постановлення нового
рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне
застосування судами першої та апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права
при прийнятті рішення, а тому вважає, що касаційну скаргу слід
залишити без задоволення, а судові рішення - без змін з наступних
підстав.
Судами вірно встановлено, що ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, в період
з 13.11.1973 р. по 03.11.1975 р. проходив військову службу в лавах
Радянської Армії, з 01.09.1976 р. по 25.08.1978 р. навчався в
Слов'янському авіаційному технічному училищі цивільної авіації, а
в період з 04.09.1980 р. по 06.04.1990 р. проходив службу в
органах МВС.
Відповідно до пункту "б" статті 12 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
(в редакції Закону від 04.07.2002 р. № 51 ( 51-15 ) (51-15)
,
який набув чинності 06.08.2002 р.) особи офіцерського складу,
прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та
військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію
за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу
звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених
військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у
зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням
свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а
ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають
загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не
менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба,
служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній
охороні.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок
обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової
допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 р. № 393
( 393-92-п ) (393-92-п)
(із змінами від 22.06.2005 р.) встановлено, що до
вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної
прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної
оборони України та інших військових формувань, створених Верховною
Радою України, Служби безпеки України, а також особам середнього,
старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ
України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ"
( 2262-12 ) (2262-12)
додатково зараховується час їхнього навчання (у тому
числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у
інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється
офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення
на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один
рік за шість місяців.
Судами правильно зазначено, що період навчанняОСОБА_1 в
Слов'янському авіаційному технічному училищі цивільної авіації не
відноситься до проходження військової служби і не може бути
зарахований до стажу військової служби, який дає право позивачу на
пенсію за вислугу років на підставі пункту "б" статті 12 Закону
України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
(в редакції Закону від 04.07.2002
р. № 51 ( 51-15 ) (51-15)
, який набув чинності 06.08.2002 р.).
Відповідно до абзацу 24 підпункту "в" пункту 3 постанови
Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років,
призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей" від 17.07.1992 р. № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
(із
змінами від 22.06.2005 р.) до вислуги років для призначення пенсій
зараховується на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби
за півтора час проходження служби особами рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах
карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються
Міністром внутрішніх справ.
Позивач звільнився зі служби в органах внутрішніх справ
06.04.1990 р., тому він не має право на пільгове обчислення
періоду служби в підрозділі карного розшуку, оскільки пунктом 2
наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження
Переліку посад працівників підрозділів карного розшуку органів
внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5
місяця за кожен місяць служби" від 17.01.2002 р. № 42 передбачено,
що вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах
зараховується працівникам, які звільняються зі служби після
набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від
16.11.2001 р. № 1497 ( 1497-2001-п ) (1497-2001-п)
, при цьому таким працівникам
на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на
відповідних посадах.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 на час звернення за
призначенням пенсії (16.02.2005 р.) мав вік IНФОРМАЦIЯ_2,
загальний трудовий стаж складає близько 32 років, з яких служба в
органах внутрішніх справ складає 11 років 6 місяців 22 дні, з них
час служби в армії - 1 рік 11 місяців 20 днів, час служби в
органах внутрішніх справ - 9 років 7 місяців 2 дні, що не
відповідає вимогам, необхідним для призначення пенсії, тому судами
зроблено правильний висновок, що він не має право на призначення
пенсії за вислугу років на підставі пункту "б" статті 12 Закону
України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
(в редакції Закону від 04.07.2002
р. № 51 ( 51-15 ) (51-15)
, який набув чинності 06.08.2002 р.).
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень
судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи
процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено,
правова оцінка обставин по справі дана вірно, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без
задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від
31.10.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від
17.05.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління
Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про
призначення пенсії за вислугу років - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.