ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Фадєєвої Н.М., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є., Бим
М.Є.,
Васильченко Н.В.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів на рішення господарського суду Одеської області від
24.02.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського
суду від 04.05.2006 року у справі №29/411-05-12056 за позовом
Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника
"Малиновське" про стягнення 25905,25 грн., -
встановила:
Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту
інвалідів звернулось до суду з позовом до комунального
підприємства "Дирекція єдиного замовника "Малиновське" про
стягнення 25905,25 грн. штрафних санкцій за недотримання нормативу
робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2003
році посилаючись на невиконання відповідачем вимог Закону України
"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
( 875-12 ) (875-12)
.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.02.2006
року, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного
господарського суду від 04.05.2006 року, у задоволенні позову
Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника
"Малиновське" відмовлено .
Не погоджуючись із постановленими у справі судовими рішеннями
позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну
скаргу, в якій просить рішення господарського суду Одеської
області від 24.02.2006 року та ухвалу Одеського апеляційного
господарського суду від 04.05.2006 року скасувати та прийняти нове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлене наступне.
Згідно ст. 8 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
державне управління в
галузі забезпечення соціальної політики, здійснюється центральним
органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики,
Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого
самоврядування.
Згідно Положення про Фонд соціального захисту інвалідів
затвердженого Постановою КМУ №1434 від 26.09.2002 ( 1434-2002-п ) (1434-2002-п)
року - ФСЗI є урядовим органом державного управління, який діє у
складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Згідно ст. 20 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
саме фонду надано
право па стягнення адміністративно-господарських санкцій за
недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідно до "Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями),
установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду
соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання
цих коштів" підприємство зобов'язане до 1 лютого наступного року
за звітним подати до ФС31 звіт Ф-10 ПI та за невиконання нормативу
створення робочих місць для інвалідів сплатити до 15 квітня
штрафні санкції. На ФСЗI покладено обов'язок контролю щодо подання
звітності та сплати штрафних санкцій суб'єктами господарювання.
Судами першої та апеляційної інстанції зроблено вірний
висновок, що несвоєчасно виявлене позивачем порушення вимог Закону
України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
( 875-12 ) (875-12)
не може бути підставою для подовження строків для
застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки па
законодавчому рівні визначено, що застосування цих санкцій не може
перевищувати 1 рік з дня порушення суб'єктом господарювання правил
здійснення господарської діяльності.
Судами вірно зазначено, що актом №62 від 21.09.05 р. і
позивачем виявлено порушення створення нормативу робочих місць для
інвалідів у 2003 році проте, це порушення встановлено поза межами
річного строку з дня порушення. Початок перебігу строку
починається з наступного дня після відповідної календарної дати
або настання події з якою пов'язано його початок. Тобто початком
перебігу строку є день порушення суб'єктом господарювання правил
здійснення господарської діяльності - 16.04.2004 р., а не 21.09.05
р.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції
дійшли вірного висновку про необхідність відмови в задоволенні
позовних вимог.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають
підстав для висновку про неправильне застосування судами норм
матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло
призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суди першої та апеляційної
інстанції винесли законні і обгрунтовані рішення, постановлені
з дотриманням норм матеріального та процесуального права і
підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів відхилити.
Рішення господарського суду Одеської області від 24.02.2006
року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
04.05.2006 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді:
(підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович