ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
головуючого Співака В.I.,
суддів : Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Проценко О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1на постанову Дружківського міського суду Донецької області
від 13.03.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Донецької області
від 12.05.2006 р. у справі за його позовом до Дружківського
міського управління праці та соціального захисту населення
Донецької області про стягнення грошової допомоги на
оздоровлення, -
встановила :
В лютому 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до
Дружківського міського управління праці та соціального захисту
населення Донецької області про стягнення недоплаченої грошової
допомоги на оздоровлення у розмірі 5116,50 гривень за 2000-2004
роки, передбаченої Законом України "Про статус та соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
від 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон
№ 796-XII).
Постановою Дружківського міського суду Донецької області від
13.03.2006 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Донецької області від 12.05.2006 р., у задоволенні позову ОСОБА_1.
було відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить зазначені судові рішення
першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою
постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги,
посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї та
рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності
застосування ними норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково з наступних підстав.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим,
що Дружківське міське управління праці та соціального захисту
населення Донецької області при нарахуванні позивачу щорічної
допомоги на оздоровлення за період 2000 - 2004 роки виходило з
положень Закону № 796-XII ( 796-12 ) (796-12)
та постанови Кабінету
Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996
року № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
(далі - постанова КМУ № 836), згідно з
якими ОСОБА_1. нараховували допомогу на оздоровлення, як учаснику
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії у
розмірі 26 грн. 70 коп., встановленому зазначеною постановою КМУ
ще у 1996 році.
Однак з таким висновком суду першої та апеляційної інстанції
погодитись не можна, оскільки він не відповідає вимогам закону.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС 2-ої категорії.
Відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 48 Закону № 796-XII
( 796-12 ) (796-12)
щорічна допомога учасникам ліквідації наслідків аварії
на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії виплачується у розмірі п'яти
мінімальних заробітних плат, а розмір мінімальної заробітної плати
відповідно до частини сьомої статті 48 цього ж Закону визначається
на момент виплати.
Статтею 1 Закону України "Про встановлення розміру
мінімальної заробітної плати на 2003 рік" ( 372-15 ) (372-15)
від
26.12.2002 р. № 372 встановлено з 1 січня 2003 року розмір
мінімальної заробітної плати 185 грн. на місяць, а з 1 грудня 2003
року - 237 грн. на місяць.
Статтею 89 Закону України "Про внесення змін до Закону
України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
від
17.06.2004 р. № 1801 встановлено з 1 січня 2004 року розмір
мінімальної заробітної плати 205 грн. на місяць, а з 1 вересня
2004 року - 237 грн. на місяць.
Статтею 83 Закону України "Про внесення змін до Закону
України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" ( 2505-15 ) (2505-15)
та
деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 р. № 2505
встановлено з 1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної
плати 262 грн. на місяць, з 1 квітня 2005 року - 290 грн. на
місяць, з 1 липня 2005 року - 310 грн. на місяць, з 1 вересня 2005
року - 332 грн.
Слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році постановою
Кабінету Міністрів України № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
розмір щорічної
допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і
не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в
наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи
із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними
нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню
підлягає саме стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
№ 796, стаття 89 Закону України "Про
внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на
2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
від 17.06.2004 р. № 1801, стаття 83 Закону
України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет
України на 2005 рік" ( 2505-15 ) (2505-15)
та деяких інших законодавчих
актів України" від 25.03.2005 р. № 2505, а не постанова Кабінету
Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 р.
№ 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
.
За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону
України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, Дружківське
міське управління праці та соціального захисту населення Донецької
області повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на
оздоровлення за чотири роки, які передують часу звернення до суду
(за 2001 - 2004 роки), виходячи із суми мінімальної заробітної
плати на момент виплати.
Дружківським міським управлінням праці та соціального захисту
населення Донецької області ОСОБА_1. була виплачена щорічна
допомога на оздоровлення за 2000 р. - 26,7 грн. 30.08.2002 р.;
2001 р. - 26,7 грн. 30.04.2003 р.; 2002 - 2003 рр. по 26,7 грн.
31.08.2004 р.; за 2004 рік - 26,7 грн. - 18.04.2005 р.
З урахуванням отриманої ОСОБА_1. суми 106,8 грн. (26,7 х 4)
та розміру заробітної плати, встановленої на момент виплати
(30.04.2003 р. - 185 грн, 31.08.2004 р. - 205 грн., 18.04.2005
р. - 290 грн.), на корить позивача з Дружківським міським
управлінням праці та соціального захисту населення Донецької
області за 2001 - 2004 роки підлягає стягненню 4318,2 грн. (185 +
205 + 205 + 290) * 5 - 106,8) недоплаченої суми щорічної допомоги
на оздоровлення за 2001 - 2004 роки.
Колегія суддів вважає, що обставини справи встановлені повно
і правильно, але судами першої і апеляційної інстанції допущено
грубі порушення норм процесуального і матеріального права, що
призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а тому судові
рішення слід скасувати та постановити нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги частково.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дружківського міського суду Донецької області від
13.03.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від
12.05.2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Дружківського
міського управління праці та соціального захисту населення
Донецької області про стягнення грошової допомоги на оздоровлення
скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Дружківського міського управління праці та
соціального захисту населення Донецької області про стягнення
грошової допомоги на оздоровлення задовольнити частково.
Стягнути з Дружківського міського управління праці та
соціального захисту населення Донецької області про стягнення
грошової допомоги на оздоровлення на користь ОСОБА_1 4318,2 грн.
недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2001 - 2004
роки.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.I. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом суддя М.М. Заїка