У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчука О.А.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: не з'явився.
відповідача 1: не з'явився.
відповідача 2: не з'явився.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Компанія "Лугімпекс"
на постанову Луганського апеляційного господарського суду від
31.05.2005 р.
у справі № 1/566н
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія
"Лугімпекс"
до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у
м.Луганську, Відділення Державного казначейства у ленінському
районі м.Луганська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Компанія "Лугімпекс" звернулось з позовом, з врахуванням
уточнених вимог, про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Ленінської МДПI у м.Луганську від 25.02.2004
р. №0000062340/0, №0000062340/1 від 06.05.2004 р. та №0000062340/2
від 21.07.2004 р., якими позивачу визначено суму податкового
зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі
3508308,00 грн. та №0000292340/0 від 21.07.2004 р., яким позивачу
визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на
додану вартість в сумі 34,50 грн.
Рішенням Господарського суду Луганської області від
18.04.2005 р. позов задоволено. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення №0000062340/0 від 25.02.2004 р.,
№0000062340/1 від 06.05.2004 р., №0000062340/2 від 21.07.2004 р.
та №0000292340/0 від 21.07.2004 р. Стягнуто з Держаного бюджету
України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на
додану вартість за травень 2003 р. в сумі11142,00 грн., 53651 грн.
експортного відшкодування та бюджетну заборгованість з ПДВ за
червень 2003 р. в сумі 2321227 грн.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
31.05.2005 р., рішення суду першої інстанції скасовано. В
задоволенні позовних вимог відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду
апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої
інстанції з підстав порушення норм матеріального права.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну
скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної
інстанції без змін.
Сторони представників у судове засідання суду касаційної
інстанції не направили, про час та місце розгляду справи
повідомлені належним чином.
Позивач повідомлявся за адресою зазначеною ним в касаційній
скарзі, у судове засідання касаційної інстанції повторно не
з'явився, згідно відмітки поштової установи судова повістка
повернена без вручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено у справі, між ТОВ "Компанія "Лугімпекс" та ТОВ
"Укрінторг" укладено договір купівлі-продажу № 13-18/06 від
18.06.2003 р. портативних ноутбуків Toshіba Porteje 2000 у
кількості 1710 шт. на загальну суму 13930822,80 грн., у т.ч. ПДВ
2321803,80 грн., що підтверджується податковою накладною №2 від
18.06.2003 р., товарною накладною №РН-0000002 від 18.06.2003 р.,
актом прийому-передачі №б/н від 18.06.2003 р.
Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій та
вексельній формах. В рахунок оплати ТОВ "Компанія "Лугімпекс"
перерахувало ТОВ "Укрінторг" грошові кошти в сумі 11671822,80
грн., у т.ч. ПДВ 1945303,80 грн., а також передало прості векселі
на суму 2259000 грн. за актом прийому передачі від 18.06.2003 р.
За даною операцією ТОВ "Компанія "Лугімпекс" включило до
складу валових витрат Декларації з податку на прибуток за I
півріччя 2003 р. 11609019 грн. та до податкового кредиту
Декларації з ПДВ за червень 2003 р. суму ПДВ в розмірі 2321803,80
грн.
Сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з
бюджету за підсумками поточного звітного періоду, а саме за
червень 2003 р., згідно Декларації становить 2321804 грн.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(далі - Закон України "Про ПДВ")
податковий кредит звітного періоду складається з сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва і основних фондів
або нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про ПДВ"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або
відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною
сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким
продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та
сумою податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до ч.3 п.4.8 ст.4 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
векселі отримані але не оплачені
платником податку, або видані, але не оплачені платником податку,
не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту
такого платника податку, незалежно від видів операцій по яких такі
векселі використовуються.
Виходячи з викладеного, судова колегія погоджується з
висновками суду апеляційної інстанції, що поверненню платнику із
бюджету належить лише та частка ПДВ, яка була безпосередньо
сплачена.
В подальшому, вищезазначені ноутбуки були продані позивачем
згідно договору від 04.08.2003 р. № 01-07-Т ТОВ "Запоріжукреліта"
на загальну суму 14037732 грн., у т.ч. ПДВ 2339622 грн., що
підтверджується видатковою накладною №РП-0000001 від 04.08.2003 р.
та податковою накладною №1 від 04.08.2003 р., актом
прийому-передачі товару від 04.08.2003 р.
Згідно додаткової угоди від 06.08.2003 р. сторони договору
змінили порядок розрахунків шляхом передачі ТОВ "Запоріжукреліта"
в рахунок оплати за відвантажений позивачем товар цінних паперів,
а саме 3-х банківських ощадних сертифікатів на пред'явника на суму
11695000,00 грн., ПДВ - 2339000,00 грн., а всього на загальну суму
14034000,00 грн., з датою погашення сертифікатів 06.08.2003 р.
Операцію з реалізації ноутбуків позивачем за серпень 2003 р.
включено до складу валових доходів згідно Декларації з податку на
прибуток за 9 місяців 2003 р. в розмірі 11698100,00 грн. та до
складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість суму
2339622 грн.
Отримавши ощадні сертифікати від ТОВ "Запоріжукреліта" в
якості оплати за поставлені ноутбуки на загальну суму 14034000,00
грн., позивач включив їх вартість до складу валових витрат
Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2003 р. у сумі
11695000,00 грн. та до складу валових витрат убуток балансової
вартості придбаних портативних ноутбуків від ТОВ "Укрінторг" у
сумі 11609000,00 грн.
Оскільки сторони договору №01-07-Т від 04.08.2003 р. дійшли
згоди, що оплата вартості товару здійснюється банківським
переводом, валюта платежу - гривня, а п.3 договору передбачена
можливість за згодою сторін іншої форми розрахунків, згідно акту
прийому передачі від 04.08.2003 р. продавець свої зобов'язання за
договором виконав повністю, суд апеляційної інстанції дійшов
вірного висновку, що додаткова угода від 06.08.2003 р. лише змінює
форми розрахунків між сторонами за договором купівлі-продажу від
04.08.2003 р. № 01-07-Т, а не суть договору, тобто не робить його
договором міни.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про цінні папери і фондову
біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
до цінних паперів відносяться у тому числі
ощадні сертифікати.
Ощадний сертифікат, згідно ст.18 Закону України "Про цінні
папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, - це один із видів цінних
паперів, який є письмовим свідоцтвом банку про депонування коштів,
що засвідчує право вкладника на одержання після закінчення
встановленого строку депозиту і процентів за ним.
Відповідно до пп.4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валовий доход
включає доходи від операцій, передбачених ст.7 цього Закону.
Згідно пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
платники податку ведуть
окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними
паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а
також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з
акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними
правами.
Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з
окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені
(нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані
(нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або
деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду,
від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення
фінансових результатів від операцій з цінними паперами або
деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку,
визначеному статтею 6 цього Закону.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з
окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані
(нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені
(нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів
або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з
урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з
цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів),
прибуток включається до складу валових доходів такого платника
податку за результатами такого звітного періоду.
Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім
витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними
правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть
участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку
на загальних умовах, встановлених цим Законом.
Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли платник придбає
товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу
валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації,
податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за
рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не
включаються.
Таким чином, позивач у податковій звітності повинен був
відобразити результати від операцій з цінними паперами згідно
пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, у зв'язку з чим неправомірно включив
до складу валових витрат витрати у зв'язку з одержанням
сертифікатів.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000292340/0 від
21.07.2004 р., то судами встановлено, що позивачем включено до
складу податкового кредиту суму 58 грн., яка не була відображена у
книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг). Оскільки
здійснення господарської операції не може бути підтверджено лише
наявністю податкової накладної, а відображення операції у книзі
обліку придбання товарів (робіт, послуг) повинно бути проведено за
наявності документів, що підтверджують здійснення операції (угод,
підтвердження розрахунків, передача товарів та ін.), судова
колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про
правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про ПДВ"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає
поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною
сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Закон пов'язує виникнення права платника податку на отримання
бюджетного відшкодування лише при фактичній надмірній сплаті
податку, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті
податку в ціні товару.
Оскільки позивачем не надано доказів надмірної сплати податку
на додану вартість за звітні періоди, суд апеляційної інстанції
дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні прозову в
частині стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ.
Доводи, викладені у касаційні скарзі, відхиляються судом
касаційної інстанції, оскільки вони суперечать вищевикладеній
позиції.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що підстав для
задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду
апеляційної інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Компанія "Лугімпекс" залишити без задоволення, а постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 31.05.2005 р. -
без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.А.Сергейчук
О.I.Степашко
Повний текст ухвали складено 25.06.2007 р.