УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Сергейчука О.А.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників
позивача: Білана Н.М.
відповідача-1: Хомик Н.Ю., Ємчука А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті
Iвано-Франківську
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
20.07.2005 р.
у справі № 7/210
за позовом Дочірнього підприємства "Iвано-Франківські
ковбаси" відкритого акціонерного товариства "Iвано-Франківський
м'ясокомбінат"
до 1. Державної податкової інспекції у м. Iвано-Франківську;
2. Відділу Державного казначейства в м. Iвано-Франківську
про стягнення бюджетної заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Iвано-Франківської області від
25.01.2005р., позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету на
користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану
вартість в сумі 269118,00 грн. Зобов'язано ДПI у м.
Iвано-Франківську надати Управлінню Державного казначейства
України в м.Iвано-Франківську висновок щодо сплати бюджетного
відшкодування за вересень-жовтень 2004 року. Стягнуто з ДПI у м.
Iвано-Франківську на користь позивача 1785,00 грн. державного мита
та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач має право на бюджетне
відшкодування податку на додану вартість протягом 30 календарних
днів з дня подання розрахунку експортного відшкодування.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
20.07.2005 р. рішення суду першої інстанції частково скасовано.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов'язання
податкової інспекції надати у відділ Державного казначейства у м.
Iвано-Франківську висновок про стягнення бюджетної заборгованості
з ПДВ, в решті рішення залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із судом першої інстанції
щодо необхідності відшкодування податку на додану вартість, але не
погодився із рішенням в частині задоволення позовних вимог про
зобов'язання податкової інспекції надати у відділ казначейства
висновок про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, мотивуючи
свою позицію тим, що даний висновок надається територіальному
органу Державного казначейства України, а не платнику податків,
тому ці вимоги не відповідають матеріально-правовому способу
захисту порушеного права.
ДПI у місті Iвано-Франківську подала касаційну скаргу, якою
просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти
нове рішення, яким у позові відмовити. Посилається на порушення
норм матеріального і процесуального права, а саме: п. 1.8 ст. 1
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а
також п. 13, 19 ст. 1, п. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
та ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Представники ДПI у місті Iвано-Франківську у судовому
засіданні підтримали вимоги касаційної скарги та просили її
задовольнити.
ВДК у місті Iвано-Франківську, належним чином повідомлений
про день, час та місце касаційного розгляду справи, свого
представника в судове засідання не направив.
Позивач у своїй письмовій заяві та його представник в
судовому засіданні просили прийняти відмову від позову у даній
справі та закрити провадження у справі по причині врегулювання
спору сторонами. Вказана заява ухвалою Вищого адміністративного
суду України від 20.06.2007 р. залишена без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача та відповідача-1, дослідивши доводи касаційної скарги,
матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем
22.11.2004 р. була подана до податкової інспекції податкова
декларація з податку на додану вартість та розрахунок експортного
відшкодування, згідно із якими сума бюджетного відшкодування з ПДВ
за наслідками господарської діяльності у вересні та жовтні 2004
року становила 269118 грн.
Згідно до п.7.7.1. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що підлягають сплаті
до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця
між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Стаття 8 вказаного закону визначає особливості оподаткування
операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі
митної території України, які стосуються терміну експортного
відшкодування, та переліку документів, які додаються до розрахунку
експортного відшкодування і не містить обмежень, щодо застосування
до зазначених операцій інших норм Закону про ПДВ.
Суди попередніх інстанцій, встановивши факт виконання
позивачем вимог закону щодо подання до податкового органу
податкової декларації разом з розрахунком експортного
відшкодування, як то передбачено п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 та п.
8.1. Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, дійшли обгрунтованих висновків про наявність
законних підстав для задоволення позову про стягнення з Державного
бюджету бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної
інстанцій узгоджуються з обставинами у справі та відповідають
нормам матеріального права.
Доводи податкової інспекції про порушення судами норм
матеріального права судом касаційної інстанції відхиляються,
оскільки такі доводи суперечать вищевикладеній позиції, яка
грунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Вказаний закон встановлює термін протягом
якого має бути відшкодовано від'ємне значення з ПДВ і не
передбачає вимог, які б ставили в залежність виникнення права у
платника податку на відшкодування від'ємного значення податку на
додану вартість з бюджету від дослідження ланцюгу до виробника з
метою встановлення дотриманням контрагентами податкового
законодавства та виконання ними податкових зобов'язань. Порушень
судами попередніх інстанцій норм процесуального права суд
касаційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в мі сті
Iвано-Франківську залишити без задоволення, а постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2005 р. -
без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді О.А. Сергейчук
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.I. Степашко