ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.2007
№ К-8535/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.I., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представників позивача: Бабаченка А.Г. та
відповідача: Драного О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від
31.05.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 28.07.2005 по справі № 6/66
за позовом Закритого акціонерного товариства "Об'єднання
Дніпроенергобудпром"
до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 28.10.2004 № 000892310/0 по податковому
зобов'язанню з земельного податку у розмірі 49 298,70 грн., (в т.
ч. основний борг 47 468 грн., та штрафні санкції у сумі 1 830,70
грн.), оскільки рішення двадцять п'ятої сесії Світловодської
міської Ради, Кіровоградської області третього скликання від
13.09.2001 № 291, яким було затверджено грошову оцінку земель м.
Світловодська, Кіровоградської області, визнано недійсним рішенням
Господарського суду Кіровоградської області від 29.03.2002 по
справі № 1/64.
Підставою винесеного податкового повідомлення-рішення став
Акт документальної перевірки підприємства позивача від 25.10.2004
№65/2310-14276579, яким виявлено порушення п. 1 ст. 7 Закону
України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
за період 2001-2004 років
у зв'язку із застосуванням середньої ставки земельною податку,
замість 1% від грошової оцінки землі, затвердженої рішенням
десятої сесії Світловодської міської ради від 27.12.2002 №193 "Про
плату за землю", чим зменшено суму земельного податку на суму 47
468 гривень.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від
31.05.2005, залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 28.07.2005 по справі № 6/66
позові задоволено частково. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання
по земельному податку в сумі 2 430,08 грн. за основним платежем. В
задоволенні іншої частини позову відмовлено.
При цьому судом першої інстанції встановлено, що позивач при
складені розрахунку земельного податку за 2003-2004 роки,
враховуючи відсутність грошової оцінки землі м. Світловодська,
керуючись п. 2 ст. 7 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
виходив з середньої ставки земельного податку, так як
рішенням Господарського суду Кіровоградської області від
29.03.2002 по справі № 1/64 визнано недійсним рішення двадцять
п'ятої сесії Світловодської міської Ради двадцять третього
скликання від 13.09.2000 №291 "Про плату за землю" у м.
Світловодськ.
Враховуючи встановлені підстави винесення податкового
повідомлення-рішення, суд першої інстанції зазначив, що при
складанні розрахунку земельного податку на 2003-2004 роки позивачу
слід було керуватися рішенням десятої сесії Світловодської міської
Ради від 27.12.2002 № 193 "Про плату за землю", яке на момент
перевірки є діючим та не відмінено в судовому порядку.
При цьому рішенням одинадцятої сесії Світловодської міської
Ради двадцять четвертого скликання від 18.02.2003 № 214 "Про
встановлення понижуючих коефіцієнтів до розміру плати за землю для
підприємств закритого акціонерного товариства "Об'єднання
Дніпроенергобудпром" у 2003 році" встановлено у 2003 році на
термін до 01.09.2003 понижуючий коефіцієнт 0,375 до розміру плати
за землю по базі ВМТЗ і позивач був звільнений від сплати податку
починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло це
право, тобто з березня 2003 року.
Господарським судом встановлено, що сума земельного податку
за даними перевірки складає 114 330 грн. Враховуючи, що за
2003-2004 роки, відповідно поданого до зведеного розрахунку
земельного податку по земельним ділянкам підприємством позивача
нараховано земельного податку за 87 566 кв. м. на суму 33 431 грн.
за кожен рік за середньою ставкою земельного податку замість 1%
від грошової оцінки землі, таким чином суму земельного податку
занижено на загальну суму 47 468 грн., за 2003 рік на 18 307 грн.,
за 2004 рік на 29 161 грн.
Суд першої інстанції дослідив визначену позивачу суму
податкового зобов'язання по земельному податку з врахуванням суми
за основним платежем та штрафних санкцій і визнав її правомірною
на момент винесення акту перевірки. А оскільки в ході розгляду
справи позивач надав господарському суду договори оренди земельної
ділянки від 31.01.2005 № 249 та № 252, укладені між Світловодською
міською радою та підприємством позивача, які не могли бути відомі
працівникам відповідача в момент проведення перевірки, складення
акту та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, та
враховуючи те, що надані позивачем договори оренди земельної
ділянки впливають на розмір орендної плати за користування
позивачем, господарський суд прийшов до висновку про необхідність
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за основним
платежем в розмірі 2 430,08 грн.
Суд апеляційної інстанції підтримав висновок суду першої
інстанції повністю.
Не погодившись із зазначеним рішенням Господарського суду
Кіровоградської області від 31.05.2005 та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2005
по справі № 6/66 позивач (далі - ЗАТ) подав касаційну скаргу в
якій просить скасувати судові рішення. Скарга обгрунтовано тим, що
судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм
матеріального права. Скаржник зазначивши, що при проведенні
розрахунку ОДПI віднімала понижуючий коефіцієнт, а потрібно було
його перемножити. Звідси і взялася різниця у нарахуванні плати за
землю, з якою позивач не погодився. Пославшись на норми Закону
України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
скаржник також наголосив,
що судами не було враховано, що розрахунок нормативної грошової
оцінки земель бази ВМТЗ на 2004 рік був наданий на дві площі:
землі промисловості 1,4201 га -66,49 грн./м2 та землі під
будівництво та реконструкцію 4,2659 га - 27,70 грн.м2., а
Світловодська ОДПI розрахувала всю земельну площу бази ВМТЗ в
кількості 5,68596 га по 1,018 грн.м2.
Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав, в
судовому засіданні просив касаційну скаргу залишити без
задоволенні, судові рішення без змін.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, та
пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ч. 1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
ставки земельного податку з земель, грошову оцінку
яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх
грошової оцінки, які диференціюють та затверджують відповідні
сільські, селищні, міські Ради.
Відповідно судами правомірно встановлено, що при проведенні
розрахунків з земельного податку за 2003-2004 роки підприємство
безпідставно керувалося рішенням господарського суду
Кіровоградської області від 29.03.2002 по справі №1/64, яким
визнано недійсним рішення двадцять п'ятої сесії Світловодської
міської Ради двадцять третього скликання від 13.09.2000 №291 "Про
плату за землю" у м. Світловодськ, у зв'язку з тим, що грошова
оцінка земель м. Світловодськ на 2003-2004 роки визначена рішенням
десятої сесії Світловодської міської Ради від 27.12.2002 №193 "Про
плату за землю", яке на момент перевірки є діючим.
Помилковість міркувань скаржника вбачається в тому, що суд
першої інстанції дослідив визначену позивачу суму податкового
зобов'язання по земельному податку з врахуванням суми за основним
платежем та штрафних санкцій і визнав її правомірною на момент
винесення акту перевірки. Тобто оскільки судами встановлено, що
сума земельного податку складає 114 330 грн., а позивача
нараховано земельного податку за 87 566 кв. м. на суму 33 431
гривень за кожен рік за середньою ставкою земельного податку
замість 1% від грошової оцінки землі, таким чином суму земельного
податку занижено на загальну суму 47 468 грн., за 2003 рік на 18
307 грн., за 2004 рік на 29 161 грн. А оскільки в ході розгляду
справи позивач надав господарському суду договори оренди земельної
ділянки від 31.01.2005 № 249 та № 252, які впливають на розмір
орендної плати за користування позивачем та враховуючи понижуючий
коефіцієнт на 2003 рік, суди першої та апеляційної інстанцій
правомірно прийшли до висновку про необхідність визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення за основним платежем в розмірі 2
430,08 грн.
Таким шляхом суд касаційної інстанції погоджується із
правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій щодо
застосування Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, і
визнає, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від
31.05.2005 та постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 28.07.2005 по справі № 6/66 не підлягають
скасуванню.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 160, 220, 221,
223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Об'єднання Дніпроенергобудпром" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від
31.05.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 28.07.2005 по справі № 6/66 залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку,
визначеними ст. ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.I. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров