ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
суддів Харченка В.В.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Гончар Л.Я.
Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від
01 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського
обласного військового комісаріату про стягнення невиплаченої
пенсії та відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а:
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Одеського обласного військового комісаріату про стягнення
невиплаченої пенсії та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 22
грудня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.
Зобов'язано Одеський обласний військовий комісаріат нарахувати
позивачу пенсію з 1994 по 2003 роки на підставі ст. 1 Закону
України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб
керівного і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких
інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
від 11 квітня 1992 року, яким передбачено
право військовослужбовців офіцерського складу на по життєву пенсію
за вислугу років.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 01
листопада 2006 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного
суду від 22 грудня 2004 року скасовано, в задоволенні позовних
вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної
інстанції виходив з того, що згідно ст.2 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
, п.134 "Положення про порядок призначення та виплати в
Міністерстві оборони України державних пенсій і допомоги
військовослужбовцям та членам їх сімей", затвердженого Наказом
Міністра оборони України №205 ( z0212-94 ) (z0212-94)
від 08.08.1994 року,
п.15 9 "Положення про порядок призначення і виплати в Міністерстві
Оборони СРСР державних пенсій і допомоги військовослужбовцям та
членам їх сімей", затвердженого наказом Міністра оборони СРСР №500
від 22.12.1990 року, ч.4п.4 Пленуму Верховного Суду України №4
( v0004700-05 ) (v0004700-05)
від 15.04.2005 року "Про деякі питання
застосування судами України законодавства про пенсійне
забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців
строкової служби), осіб начальницького та рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" передбачено, що виплата
пенсій пенсіонерам з числа військовослужбовців, знову зачислених
на військову службу, припиняється з моменту зарахування на службу.
У зв' язку з тим, що позивач з березня місяця 1994 року знову був
зарахований на військову службу, то виплата пенсії йому була
припинена з того ж часу правомірно.
На судові рішення суду апеляційної інстанції надійшла
касаційна скарга ОСОБА_1., в якій ставиться питання про скасування
рішення суду апеляційної інстанції посилаючись на неправильне
застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1.
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення
норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст.
225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для зміни, скасування
судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або
закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та
апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для
передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого
адміністративного суду України відсутні.
Керуючись статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову апеляційного
суду Одеської області від 01 листопада 2006 року залишити без
змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
Суду України Харченко В.В.