ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     6 червня 2007 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     головуючого:  Бутенка В.I.,

     суддів:  Сороки М.О.,

     Штульмана I.В.,

     Лиски Т.О.,

     Мироненка О.В.,

     розглянувши в порядку письмового  провадження  адміністративну
справу

     за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення апеляційного суду АРК
від 27  квітня  2004  року  у  справі  за  скаргою  ОСОБА_1на  дії
начальника фінансово-економічного відділу Головного управління МВС
України в АРК (далі - ФЕВ ГУ МВС),

                           встановила:

     У липні 2003 року скаржник  звернувся  до  суду  із  вказаною
скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням  ФЕВ  ГУ  МВС  від
IНФОРМАЦIЯ_1йому було відмовлено  у  видачі  посвідчення  ветерана
органів  внутрішніх  справ.  Вважав  дії  відповідача  такими,  що
суперечать вимогам Закону України "Про  статус  ветеранів  органів
внутрішніх справ та їх соціальний захист" ( 203/98-ВР ) (203/98-ВР)
         та  просив
суд визнати оскаржуване  рішення  ФЕВ  ГУ  МВС   неправомірним  та
зобов'язати відповідача видати йому вказане посвідчення.

     Рішенням Київського районного  суду  м.  Сімферополя  від  22
січня   2004   року    скаргу    задоволено.    Визнано    рішення
фінансово-економічного відділу Головного управління МВС України  в
АРК    від    IНФОРМАЦIЯ_1незаконним.    Зобов'язано    начальника
фінансово-економічного відділу Головного управління МВС України  в
АРК видати ОСОБА_1. посвідчення ветерана органів внутрішніх справ.

     Рішенням апеляційного  суду  АРК  від  27  квітня  2004  року
рішення  суду  першої  інстанції  скасовано,   постановлено   нове
рішення, яким в задоволенні скарги відмовлено.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись  на  порушення  судом
норм матеріального і процесуального права, просить судове  рішення
апеляційної інстанції скасувати, залишивши без змін  рішення  суду
першої інстанції.

     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

     Судом встановлено, що IНФОРМАЦIЯ_2 наказом  ГУ МВС України  в
АРК НОМЕР_1 ОСОБА_1  був звільнений з органів внутрішніх  справ  у
відставку. Вислуга років склала 27 років 2 місяця та 7 днів.

     Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції  виходив  з  того,
для  визнання  ОСОБА_1.  ветераном  органів  внутрішніх  справ   є
достатній для цього період служби,  оскільки  відповідно  до  ст.5
Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів
органів внутрішніх справ та їх  соціальний  захист"  ( 203/98-ВР ) (203/98-ВР)
        
ветеранами військової служби і ветеранами органів внутрішніх справ
визнаються  громадяни  України,  які  бездоганно   прослужили   на
військовій службі і в органах внутрішніх справ 25 і більше років у
календарному або 30 та більше років  у  пільговому  обчисленні  (з
яких  не  менше  20  років  становить   вислуга   у   календарному
обчисленні) і звільнені в запас  або  у  відставку  відповідно  до
законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.

     Скасовуючи рішення суду першої  інстанції  та  відмовляючи  у
задоволенні скарги, суд  апеляційної  інстанції  виходив  з  того,
скаржнику правомірно зараховано в вислугу років  період  роботи  в
прокуратурі 5 років 2 місяці 10 *днів; період роботи  інструктором
відділу  адміністративних  органів  Кримського  обкому   Компартії
України 3 роки 2 місяці 14  днів.  Однак  його  служба  в  органах
внутрішніх справ склала 14  років  1  місяць  12  днів,  служба  у
Збройних силах - 2 роки 1 день, що не  є  достатнім  для  визнання
ОСОБА_1. ветераном органів внутрішніх справ.

     Висновок   суду   апеляційної   інстанції    про    те,    що
ОСОБА_1прослужив на військовій  службі  та  в  органах  внутрішніх
справ менше 25 років, тому йому правомірно було відмолено у видачі
посвідчення  ветерана   органів   внутрішніх   справ,   відповідає
фактичним обставинам справи і доводи  касаційної  скарги  його  не
спростовують.

     Керуючись ст. ст.  220, 221, 223, 224, 230, 231  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,

                            ухвалила:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення,  а  рішення
апеляційного суду АРК від 27 квітня 2004 року - без змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судові рішення Вищого  адміністративного  суду  України,  які
ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути  оскаржені
лише  за  винятковими  обставинами  -   з   мотивів   неоднакового
застосування судом (судами) касаційної  інстанції  однієї  й  тієї
самої норми права; визнання  судових  рішень  міжнародною  судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що  порушують
міжнародні зобов'язання України - протягом  одного  місяця  з  дня
відкриття таких обставин шляхом  подачі  скарги  безпосередньо  до
Верховного Суду України.

     Судді: