ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     24 квітня 2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого   Співака В.I.,
     суддів   Білуги С.В.,
     Гаманка О.I.,
     Заїки М.М.,
     Загороднього А.Ф.,
     при секретарі   Замезі Ю.I.,
     за участю представника прокуратури України Кудімова Ю.М.,
     розглянувши в судовому засіданні касаційне подання  прокурора
Дніпровського району м. Києва на ухвалу апеляційного суду м. Києва
від 20.04.2005р. по справі за заявою в.о. прокурора  Дніпровського
району м. Києва про визнання незаконним розпорядження Дніпровської
районної у м. Києві державної  адміністрації  від  23.10.2003р.  №
1260 "Про надання дозволу управлінню освіти Дніпровської  районної
у м. Києві державної адміністрації на здачу  в  тимчасове  орендне
користування частини вільного приміщення", -
                           встановила:
     У грудні 2004 року в.о.  прокурора  Дніпровського  району  м.
Києва звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з  заявою
про визнання незаконним розпорядження Дніпровської районної  у  м.
Києві державної адміністрації від 23.10.2003р. № 1260 "Про надання
дозволу  управлінню  освіти  Дніпровської  районної  у  м.   Києві
державної адміністрації на здачу в тимчасове орендне  користування
частини вільного приміщення".
     Рішенням  Дніпровського   районного   суду   м.   Києва   від
09.02.2005р. заяву в.о. прокурора Дніпровського  району  м.  Києва
було задоволено. Визнано незаконним   та  скасовано  розпорядження
Дніпровської районної  у  м.  Києві  державної  адміністрації  від
23.10.2003р.  №  1260  "Про  надання  дозволу  управлінню   освіти
Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на  здачу
в тимчасове орендне  користування  частини  вільного  приміщення".
Стягнуто з Голови  Дніпровської  районної  у  м.  Києві  державної
адміністрації державне мито в сумі 8, 5грн. на користь держави.
     Ухвалою  апеляційного  суду   м.   Києва   від   20.04.2005р.
апеляційну скаргу  Дніпровської  районної  у  м.  Києві  державної
адміністрації  було  задоволено  частково.  Рішення  Дніпровського
районного суду м. Києва від 09.02.205р. було  скасовано,  а  заяву
в.о. прокурора Дніпровського району м. Києва залишено без розгляду
і роз'яснено заявнику право на пред'явлення  позову  на  загальних
підставах.
     Прокурор  Дніпровського  району  м.  Києва  подав   касаційне
подання, в якому просить ухвалу апеляційного  суду  м.  Києва  від
20.04.2005р. скасувати та залишити  в  силі  рішення  суду  першої
інстанції.
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів щодо застосування судами  першої  та  апеляційної  інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому  задоволенню  з  наступних
підстав.
     Залишаючи заяву в.о. прокурора Дніпровського району м.  Києва
без розгляду та роз'яснюючи заявнику право на звернення до суду  з
позовом на загальних підставах, суд апеляційної інстанції  виходив
з того, що заявою в.о. прокурора  Дніпровського  району  м.  Києва
фактично оспорюється правомірність передачі площі у 24  кв.м.  для
стоматологічного кабінету в дитячому дошкільному закладі № 772  по
вул.  Райдужній,  51  в  м.  Києві   на   підставі   розпорядження
Дніпровської районної  у  м.  Києві  державної  адміністрації  від
23.10.2003р.  №  1260  "Про  надання  дозволу  управлінню   освіти
Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на  здачу
в тимчасове орендне користування частини вільного приміщення".
     Відповідно до статті 248-15 Цивільного процесуального кодексу
України ( 1618-15 ) (1618-15)
         прокурор  має  право  звернутися  до  суду  із
заявою про визнання незаконними правового акта органу, рішення  чи
дії  службової  особи,  крім  акта,  перевірку  законності   якого
віднесено  до  компетенції  Конституційного  Суду  України.  Заява
подається  в  разі  відхилення  протесту   прокурора   в   порядку
загального нагляду або якщо протест не був  розглянутий  службовою
особою чи органом у десятиденний  строк  після  його  надходження.
Подача  заяви  зупиняє  дію  правового  акта.  Суддя  відмовляє  у
прийнятті заяви прокурора, якщо вона має бути розглянута в порядку
позовного провадження..
     Суд  апеляційної  інстанції,  помилково  залишив   апеляційну
скаргу без розгляду, оскільки заява в.о.  прокурора  Дніпровського
району м. Києва стосувалася саме визнання незаконним розпорядження
Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації,  на  яке
було винесено прокурорський протест, який було  відхилено  головою
Дніпровської районної у м. Києві  державної  адміністрації,  а  не
інших адміністративно-правових чи цивільно-правових відносини, які
виникли після винесення оскаржуваного розпорядження.
     Таким чином, судом апеляційної інстанції не вірно застосовано
норми  процесуального права, а  тому  касаційне  подання  підлягає
частковому  задоволенню,   ухвалу   суду   апеляційної   інстанції
необхідно скасувати, а справу направити до апеляційного  суду  для
вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду.
     Керуючись  ст.ст.  212,  220,  221,  223,  227,  230  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
                            ухвалила:
     Касаційне подання прокурора  Дніпровського  району  м.  Києва
задовольнити частково.
     Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20.04.2005р. по  справі
за  заявою  в.о.  прокурора  Дніпровського  району  м.  Києва  про
визнання незаконним розпорядження Дніпровської районної у м. Києві
державної адміністрації  від  23.10.2003р.  №  1260  "Про  надання
дозволу  управлінню  освіти  Дніпровської  районної  у  м.   Києві
державної адміністрації на здачу в тимчасове орендне  користування
частини вільного приміщення" - скасувати.
     Справу направити до апеляційного суду м. Києва для  вирішення
питання щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий   В.I. Співак
     Судді   С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     М.М. Заїка
     А.Ф. Загородній
     Згідно з оригіналом  Суддя  С.В. Білуга