ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркан М.I. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.I.,
Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.
при секретарі Дашківській О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою Головного управління Міністерства
надзвичайних ситуацій України в Вінницькій області на постанову
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької
області від 27 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до
Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в
Вінницькій області про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а :
В грудні 2005 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом про
захист пенсійних прав.
Зазначав, що Головним управлінням Міністерства надзвичайних
ситуацій України в Вінницькій області неправомірно не включено до
пенсії щомісячну доплату в розмірі 33% суми пенсії, яка б могла
бути йому нарахована, що передбачено підпунктом "а" пункту 3 Указу
Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 ( 926/96 ) (926/96)
"Про
умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу
та оплати праці працівників органів внутрішніх справ".
Постановою Ленінського районного суду міста Вінниці від 06
квітня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Вінницької області від 27 червня 2006 року рішення суду
першої інстанції скасовано, а позов частково задоволено.
В касаційній скарзі відповідач вказує, зокрема, на те, що
позивачу не було встановлено щомісячну доплату від очікуваної
пенсії, тому така доплата не може бути врахована при проведенні
перерахунку пенсії. Посилаючись на порушення норм матеріального та
процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду
та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить до
висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 27 жовтня 2003
року ОСОБА_1. призначено пенсію на підставі Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
.
В 2005 році він звернувся до Головного управління
Міністерства надзвичайних ситуацій України в Вінницькій області із
заявою про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що при
призначені пенсії не було враховано щомісячну доплату від
очікуваної пенсії, передбачену підпунктом "а" пункту 3 Указу
Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 ( 926/96 ) (926/96)
"Про
умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу
та оплати праці працівників органів внутрішніх справ", в
задоволенні якої відмовлено.
Приймаючи рішення апеляційний суд виходив з того, що оскільки
позивачу під час служби призначалася щомісячна доплата у відсотках
суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована, тому така доплата
підлягає врахуванню при призначенні пенсії.
З такими висновками суду погодитися неможна виходячи з
наступного.
З матеріалів справи вбачається і судом першої інстанції
правильно встановлено, що грошове забезпечення позивача на день
звільнення зі служби складалося з: посадового окладу, окладу за
військове звання, надбавки за вислугу років, 100-відсоткової
надбавки, надбавки за особливі умови служби, надбавки за
безперервну службу (а.с.4).
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
, що визначає заробіток (грошове забезпечення) для
обчислення пенсій, в редакції, яка була чинною на час призначення
пенсії, та пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення
та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,
прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та
військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей",
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня
1992 року №393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
на виконання вимог вказаного Закону,
пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу
за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу
за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу
років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються
щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь,
кваліфікацію та умови служби).
Щомісячна доплата в розмірі від 25 до 50 відсотків суми
пенсії, яка б могла бути нарахована позивачеві, запроваджена
підпунктом "а" пункту 3 Указу Президента України від 04 жовтня
1996 року №926/96 ( 926/96 ) (926/96)
"Про умови грошового забезпечення
осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників
органів внутрішніх справ", не відноситься до додаткових видів
грошового забезпечення, що включаються при обчисленні пенсії.
Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
, в редакції, яка була чинною на час вирішення справи,
та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992
року №393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги років,
призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей", немає правових підстав для перерахунку пенсії
у бік збільшення на підставі нормативно-правових актів, зазначених
позивачем.
Апеляційний суд невірно застосував норми матеріального права,
що призвело до помилкового скасування рішення суду першої
інстанції і покладання на суб'єкта владних повноважень обов'язку
вчинити незаконні дії по перерахунку пенсії.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
це є підставою для скасування
судом касаційної інстанції рішення апеляційного суду та залишення
в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 223, 226, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства
надзвичайних ситуацій України в Вінницькій області задовольнити.
Постанову судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Вінницької області від 27 червня 2006 року скасувати та
залишити в силі постанову Ленінського районного суду міста Вінниці
від 06 квітня 2006 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.I. Гурін М.Г. Кобилянський В.В.
Юрченко