ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Харченка В.В., Чалого С.Я.
При секретарі - Кулеші А.О.
розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою
ОСОБА_1. на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 31.03.2005р. у справі за позовом ОСОБА_1.
до Новоархангельської районної ради, третя особа - Фермерське
господарство ОСОБА_2., про визнання акта ненормативного характеру
недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А :
Фермерське господарство ОСОБА_1. звернулося до
Новоархангельської районної ради з позовом про визнання недійсним
рішень сесій Новоархангельської районного ради за НОМЕР_1 та
НОМЕР_2 в частині вилучення земельної ділянки у фермерського
господарства ОСОБА_1. та надання її ОСОБА_2., посилаючись на те,
що відповідачем безпідставно в основу рішення про вилучення
земельних ділянок покладено матеріали державної податкової
інспекції та відділу земельних ресурсів про систематичне порушення
строків внесення земельного податку і не ефективне використання
наданої земельної ділянки позивачем, оскільки земельний податок
позивачем сплачено за всі роки користування земельною ділянкою
включаючи 1998р., порушення глави 4 Земельного кодексу
( 2768-14 ) (2768-14)
. Крім того, позивач зазначив, що відповідно до статті
44 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, в редакції, яка діяла
на момент виникнення між сторонами правовідносин, порушене право
землекористувача підлягає поновленню шляхом визнання недійсним
спірного акту ненормативного характеру.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
24.12.2004р. у справі № 12/375 позовні вимоги Фермерського
господарства ОСОБА_1. задоволенні частково.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 31.03.2005р. № 12/375 апеляційна скарга
Новоархангельської районної ради задоволена, а рішення
господарського суду Кіровоградської області від 24.12.2004р. №
12/375 скасоване, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням
Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ОСОБА_1
звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду
України, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 31.03.2005р. та залишити в
силі рішення господарського суду Кіровоградської області від
24.12.2004р. у справі № 12/375, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, а саме ч. 2 ст. 79
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як вбачається з оскаржуваної постанови господарського суду
апеляційної інстанції, нормативною підставою для відмови у
задоволенні позовних вимог фермерського господарства ОСОБА_1. було
застосування судом ст. 80 Цивільного кодексу УРСР, за змістом якої
закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є
підставою для відмови у позові. Якщо суд, арбітраж або третейський
суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності,
порушене право підлягає захистові.
Господарський суд апеляційної інстанції, на підставі вказаної
норми, встановивши фактичні обстави справи, а саме те, що пропуск
строку, встановленого законодавцем для зверненням із позовом про
захист порушеного права, був зумовлений не повідомленням позивача
про прийняття оскаржуваного рішення, оскільки останній на той
період перебував місцях позбавлення волі з IНФОРМАЦIЯ_1., дійшов
висновку, що причина пропуску строку позовної давності не є
поважною, а тому підстави для поновлення вказаного строку
відсутні. Крім того, господарським судом апеляційної інстанції
зазначено про те, що позивач із заявою про поновлення строку
позовної давності не звертався.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України, з такою
правовою позицією не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 2 Закону України "Про селянське
(фермерське) господарство" ( 2009-12 ) (2009-12)
, селянське (фермерське)
господарство (із врахуванням змін та доповнень) є формою
підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти
товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та
реалізацією.
Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути
подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші
родичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами
селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в
тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором
(контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може
бути створено однією особою.
Головою селянського (фермерського) господарства є його
засновник або особа, яка є його правонаступником.
При створенні одним із членів сім'ї селянського
(фермерського) господарства інші члени сім'ї та родичі самостійно
приймають рішення про участь в його діяльності.
Тобто, з викладеного вбачається, що селянське (фермерське)
господарство - є особливою формою юридичної особи, що може
складати як організаційну єдність осіб: подружжя, їх батьків,
дітей які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об'єдналися
для роботи в цьому господарстві, так і відповідно з однієї особи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки від
НОМЕР_3 Державного комітету статистики України Головне управління
статистики у Кіровоградській області (арк. 30 т. 2), позивач за
організаційно-правовою формою - "Селянське (фермерське)
господарство", що зареєстроване на підставі рішення виконавчого
комітету міської ради народних депутатів від НОМЕР_4. Керівник -
ОСОБА_1.
Як вказувалось вище, причиною пропуску строку позовної
давності для звернення до суду із позовом про захист порушеного
права стало те, що позивач не був належним чином повідомлений про
прийняття відповідачем рішення Новоархангельської районної Ради
від НОМЕР_1 "Про вилучення та надання земельних діялянок",
оскільки в період надсилання йому повідомлень останній перебував у
місцях позбавлення волі (про, що є належні докази в матеріалах
справи).
Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, перебіг строку
позовної давності починається з дня виникнення права на позов.
Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна
була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила,
а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної
давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і
79 цього Кодексу.
За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного
суду України вважає, що судом апеляційної інстанції не достатнім
чином досліджено питання щодо наявності інших членів фермерського
(селянського) господарства ОСОБА_1., котрі в силу визначеного
законодавством правового статусу, могли б оскаржити рішення
Новоархангельської районної Ради від НОМЕР_1.
Таким чином, оскільки господарським судом апеляційної
інстанції було неналежним чином досліджено факт повідомлення та
можливості оскарження вказаного вище рішення відповідача
фермерським господарством ОСОБА_1., то керуючись нормативним
приписом ст. 76 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, судова колегія Вищого
адміністративного суду України не вбачає підстав для визнання
обгрунтованими висновків суду апеляційної інстанції щодо початку
відліку строку позовної давності, що загалом відповідно тягне за
собою необгрунтоване встановлення закінчення такого строку.
Крім того, як вбачається з рішення господарського суду
Кіровоградської області, даною судовою інстанцією встановлено, що
позивач не був належним чном повідомлений про прийняття
відповідачем рішення НОМЕР_1 "Про вилучення та надання земельних
ділянок", оскільки в період надсилання йому повідомлень
(IНФОРМАЦIЯ_2.) перебував у місцях позбавлення волі. Про наявність
вказаного рішення відповідача ОСОБА_1 дізнався через 2-3 тижні
після звільнення, тобто у вересні 2002р., після чого неодноразово
звертався до суду із позовами про визнання його недійсним, проте
вказані позовні заяви були повернуті позивачу у зв'язку із
встановлення недоліків в оформленні позовної заяви, а саме
несплата державного мита.
Вказані факти належним чином у судовому рішенні суду
апеляційної інстанції досліджені не були та не оримали
відповідногї правової оцінки.
За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного
суду України зазначає про порушення норм матеріального права, що
потягло за собою неправильне вирішення справи по суті вимог,
заявлених позивачем.
Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставою для скасування судових рішень
судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи
на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи
процесуального права, які призвели або могли призвести до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку про наявність порушення норм
матеріального права та підстав для часткового задоволення
касаційної скарги із скасуванням судового рішення господарського
суду апеляційної інстанцій та направленням справи на новий судовий
розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції
слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі та всебічно, повно й
об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір по суті
відповідно до норм чинного законодавства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 227, 231
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, судова
колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 31.03.2005р. у справі №
12/375 задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 31.03.2005р. у справі № 12/375 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
апеляційної інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді :