ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого-судді Бутенка В.I.,
суддів: Лиски Т.О., Панченка О.I., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
при секретарі Пархоменко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за касаційною
скаргою житлово-будівельного кооперативу "Мир-5" в м. Донецьку на
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
26.01.2006 року у справі за позовом житлово-будівельного
кооперативу "Мир-5" до Донецької міської ради та управління
комунальних ресурсів Донецької міської ради
про визнання недійсним рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2005 року житлово-будівельний кооператив
"МИР-5"звернувся до господарського суду з позовною заявоюв якій
просив визнати недійсним рішенням Донецької міської ради за № 17/1
від 30.03.1993 року в частині внесення до переліку комунальної
власності міста магазину №15 "Дрібноотовий".
Постановою господарського суду Донецької області від
18.11.2005 року, по адміністративній справі № 18/378 задоволено
позов житлово-будівельного кооперативу "МИР- 5" до відповідачів
Донецької міської ради та управління комунальних ресурсів
Донецької міської ради про визнана недійсним рішення за № 17/1 від
30.03.1993 року в частині внесення в перелік об'єктів комунальної
власності магазина № 15 "Дрібнооптовий".
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
26.01. 2006 року зазначена постанова господарського суду
скасована.
В позові житлово-будівельного кооперативу "Мир- 5"/далі ЖБК-
"Мир-5"/ до відповідачів: Донецької міської ради та управління
комунальних ресурсів Донецької міської ради про визнання недійсним
рішення за № 17/1 від 30.03.1993 року в частині внесення в перелік
об'єктів комунальної власності магазину №15 "Дрібнооптовий " -
відмовлено.
В касаційній скарзі ЖБК - "Мир-5" зроблено посилання не
неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і
процесуального права, неналежне з'ясування дійсних обставин
справи, що привело до порушення їх прав, вважає постанову суду
першої інстанції цілком законною та обгрунтованою, тому просить
скасувати постанову колегії суддів Донецького апеляційного
господарського суду від 26 січня 2006 року та залишити в силі
постанову господарського суду Донецької області від 18 листопада
2005 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
підставою для набуття
права комунальної власності є передача майна територіальним
громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а
також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого
самоврядування в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 59 вказаного Закону місцеві ради в межах своїх
повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до п.1 ст. 48 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
держава законодавчо забезпечує громадянам, організаціям
та іншим власникам рівні умови захисту права власності.
Стаття 49 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
вказує на
правомірність володіння майном, якщо інше не буде встановлено
судом, третейським судом.
Задовольняючи позовні вимоги житлово-будівельного кооперативу
"Мир-5", суд першої інстанції виходив з того, оскаржуваним
рішенням Донецької міської ради порушено право власності позивача
на спірне приміщення, оскільки: на підставі рішення виконавчого
комітету Донецької міської Ради депутатів трудящих за №11/343 від
24.04.1964р управлінню комунального будівництва міської ради
виділено земельну ділянку площею 0,20 га в кварталі № 263 по
вулиці Нафтової Малої Калінінського району в м. Донецьку під
будівництво 45-ти квартирного житлового будинку, а на підставі
розпорядження виконавчого комітету Донецького міської ради
депутатів трудящих № 181 від 29.07.1964р. виділена позичка для
його будівництва в розмірі 60% вартості, що складає 98000
карбованців строком на 10-15 років, Статут позивача, затверджений
рішенням виконкому Донецької міської ради від 10.07.1964 року.
Приймаючи нове рішення апеляційна інстанція з таким висновком
суду першої інстанції обгрунтовано не погодилася, виходячи з вимог
ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
та Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено
право власності на спірне вбудоване приміщення, та не доведено
яким саме чином прийняття рішення Донецької міської ради народних
депутатів від 30.03.1993р. № 17/1 порушує його права.
Передача об'єкту на баланс ще не є доказом передачі його у
власність, а видане Донецьким міським бюро технічної
інвентаризації реєстраційне посвідчення не визначає на яких саме
правах будинок належить позивачу.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать про
обгрунтованість та законність віднесення відповідачем спірного
приміщення до об'єктів комунальної власності. Позивач не надав
будь-яких доказів, які відповідно до діючого законодавства давали
б підстави для стверджень про незаконність оскарженого рішення.
З огляду на викладене вище, судова колегія Донецького
апеляційного господарського суду дійшла правильного висновку, що
постанова господарського суду Донецької області від 18.11.2005 р.
прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для
справи, через що вона правомірно була скасована.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду апеляційної
інстанції не спростовують.
При встановленні наведених фактів апеляційним судом не
порушено норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд не допустив
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Мир-5" в
м. Донецьку залишити без задоволення, а постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 26.01.2006 року - без змін.
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків,
передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя