ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                        П О С Т А Н О В А
                         IМЕНЕМ УКРАЇНИ
                  11 квітня 2007 року    м. Київ
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
     головуючого - судді -  Бутенка В.I.,
     суддів :  Лиски Т.О.,
     Сороки М.О.,
     Панченка О.I.,
     Штульмана I.В.,
     розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну
справу за скаргою ОСОБА_1 на дії  відділу  Державтоінспекції  УМВС
України в м. Севастополі , -
                      в с т а н о в и л а :
     У травні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду  із  зазначеною
скаргою.
     В  скарзі  посилалась  на  те,  що   вона   згідно   договору
купівлі-продажу  НОМЕР_1  від  25.03.2004  року,   зареєстрованому
товарною біржею "Укрресурси", є власницею автомобіля  BMW520  1992
року виготовлення, кузов НОМЕР_2, який придбала у м. Луцьку у  гр.
ОСОБА_2, що діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності.
     В подальшому 30 березня 2004 року вона звернулась до  органів
ДАI з приводу перереєстрації автомобіля, однак  у  цьому  їй  було
відмовлено та вилучено  технічний  паспорт  транспортного  засобу,
оскільки при експертному обстеженні встановлено, що  номер  кузова
змінено шляхом демонтажу частини кузова з  послідуючим  вварюванням
номерної панелі зі згаданим номером, що є порушенням п. 14 абз.  2
"Правил державної реєстрації і обліку  автомобілів,  автобусів,  а
також  самохідних  машин,  сконструйованих  на  шасі  автомобілів,
мотоциклів усіх типів, марок та моделей, причепів, напівпричепів і
мотоколясок ", затверджених постановою Кабінету Міністрів  України
№ 1388 від 07.09.1998 ( 1388-98-п ) (1388-98-п)
         року.
     ОСОБА_1 вважала такі дії працівників ВДАI УМВС України  в  м.
Севастополі  неправомірними  та  такими,  що  порушують  її  права
власника, а тому  просила  зобов'язати  відповідача  зареєструвати
належний їй  автомобіль  і  в  подальшому  не  перешкоджати  їй  у
здійсненні права власності.
     Рішенням Гагаринського районного суду м. Севастополя  від  01
липня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного  суду  м.
Севастополя від 31 серпня 2004 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено.
     Не   погоджуючись   з   цими   судовими   рішеннями,   відділ
Державтоінспекції УМВС України в м.  Севастополі  подав  касаційну
скаргу, в якій  просить  їх  скасувати  та  ухвалити  нове  судове
рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні її скарги.
     При  цьому  в  скарзі   відділ   посилався   на   неправильне
застосування судом норм матеріального права.
     Колегія  суддів  вважає,   що   касаційна   скарга   підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
     З  матеріалів  справи  видно,  що  суди  як  першої,  так   і
апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили  обставини,  які
мають значення  у  справі,  проте  неправильно  застосували  норми
матеріального права, що і призвело до ухвалення судового  рішення,
яке не відповідає вимогам закону.
     Задовольняючи  скаргу  ОСОБА_1,  суд   як   першої,   так   і
апеляційної  інстанцій   виходили   з   того,   що   дії   відділу
Державтоінспекції УМВС України в м.  Севастополі  порушують  права
заявниці як власниці  автомобіля  та  протирічать  вимогам  Закону
України "Про дорожній рух" ( 3353-12 ) (3353-12)
        .
     Однак з таким  висновком  погодитись  не  можна,  виходячи  з
наступного.
     Як було встановлено судами, актом спеціального  обстеження  №
31 від 30.03.2004 року зафіксовано,  що  номер  кузова  автомобіля
BMW520 1992  року  виготовлення  було  змінено  шляхом  вварювання
номерної площадки в кустарних умовах, внаслідок чого наявний номер
втратив  здатність  нести  певну  інформацію  щодо   транспортного
засобу.
     Відповідно  до  ст.  2  Закону  України  "Про  дорожній  рух"
( 3353-12 ) (3353-12)
        , законодавство про дорожній рух  складається  з  цього
Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно  до
нього.
     Згідно із ст. 34 вказаного  Закону  державній  реєстрації  та
обліку підлягають призначені для експлуатації на  вулично-дорожній
мережі загального  користування  автомобілі,  автобуси,  самохідні
машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх  типів,
марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски.
     Державна   реєстрація   і   облік    здійснюються    органами
Державтоінспекції Міністерства  внутрішніх  справ  України,  а  їх
порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.
     Статтею 37 Закону  України  "Про  дорожній  рух"  ( 3353-12 ) (3353-12)
        
встановлені  підстави  для  заборони   експлуатації   транспортних
засобів, відповідно  до  якої  експлуатація  транспортних  засобів
забороняється з вилученням державних номерних знаків,  зокрема,  у
разі невідповідності реєстраційних даних записам у  свідоцтві  про
реєстрацію (технічному  паспорті,  технічному  або  реєстраційному
талоні).
     На  виконання  вимог  вказаного  Закону  постановою  Кабінету
Міністрів України від 07 вересня 1998 року  №  1388  ( 1388-98-п ) (1388-98-п)
        
затверджені "Правила державної реєстрації та  обліку  автомобілів,
автобусів, а  також  самохідних  машин,  сконструйованих  на  шасі
автомобілів, мотоциклів усіх типів,  марок  і  моделей,  причепів,
напівпричепів та мотоколясок".
     Відповідно до п.п.1, 2, 3  цих  Правил,  ними  встановлюється
єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку
автомобілів, автобусів, а також самохідних машин,  сконструйованих
на шасі автомобілів,  мотоциклів  усіх  типів,  марок  і  моделей,
причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - транспортні засоби)
та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
     Ці Правила є обов'язковими для  всіх  юридичних  та  фізичних
осіб,  які  є  власниками  транспортних  засобів,  виробляють   чи
експлуатують  їх.  Представники  власників  транспортних   засобів
виконують обов'язки та реалізують  права  цих  власників  у  межах
наданих їм повноважень.
     Державна   реєстрація   транспортних   засобів   здійснюється
органами Державтоінспекції МВС з метою контролю  за  відповідністю
конструкції та технічного стану транспортних засобів  встановленим
в Україні вимогам стандартів,  правил  і  нормативів,  дотриманням
вимог законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення
інших обов'язкових платежів, використання транспортних  засобів  в
умовах воєнного та надзвичайного стану, а також  для  забезпечення
їх обліку та попередження протиправних дій щодо них.
     Пунктом  7   вказаних   Правил   передбачено,   що   власники
транспортних  засобів  -  юридичні  та  фізичні   особи   або   їх
представники  (далі  -  власники)  зобов'язані  зареєструвати   їх
протягом  10  діб  після  придбання  або  митного  оформлення,  чи
тимчасового  ввезення  на  територію   України,   або   виникнення
обставин, що  є  підставою  для  внесення  змін  до  реєстраційних
документів. Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у
підрозділах  ДАI,  а   також   без   номерного   знака   "Транзит"
забороняється.
     При цьому згідно вимог п.14 цих Правил транспортні засоби  із
знищеними,  фальсифікованими  або  підробленими  ідентифікаційними
номерами вузлів і агрегатів реєстрації, перереєстрації та зняттю з
обліку (крім випадків вибраковування) не підлягають.
     Таким чином, встановивши  факт  зміни  номера  кузова  шляхом
вварювання номерної площадки в кустарних умовах, суди однак дійшли
помилкового висновку про неправомірність дій  суб'єкта  оскарження
щодо відмови у  реєстрації  транспортного  засобу,  не  врахувавши
вимог наведених норм законодавства.
     Не грунтується на вимогах закону і висновок апеляційного суду
щодо відповідності  ідентифікаційного  номеру  кузова  автомобіля,
належного ОСОБА_1, даним  у  свідоцтві  про  реєстрацію,  оскільки
виходячи з наведеного такий номер втратив  здатність  нести  певну
інформацію щодо транспортного засобу.
     Враховуючи  те,  що  судами  повно  й  всебічно   встановлені
фактичні  обставини  справи,  але  неправильно  застосовані  норми
матеріального права, колегія суддів  вважає,  що  прийняті  судові
рішення, відповідно до ст. 229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , підлягають
скасуванню з постановленням нового рішення про відмову  ОСОБА_1  у
задоволенні її скарги.
     Керуючись ст.ст. 220,  221, 222, 223, 229,  230  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів, -
                     п о с т а н о в и л а :
     Касаційну   скаргу   відділу   Державтоінспекції   Управління
Міністерства   внутрішніх   справ   України   в   м.   Севастополі
задовольнити.
     Рішення Гагаринського районного суду м.  Севастополя  від  01
липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від  31
серпня 2004 року скасувати.
     Відмовити  ОСОБА_1  у  задоволенні  скарги  на  дії   відділу
Державтоінспекції УМВС України в м. Севастополі.
     Постанова набирає законної  сили  з  моменту  проголошення  і
оскарженню не підлягає.
     Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          рішення  суду
касаційної  інстанції  може  бути  оскаржено  до  Верховного  Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного  місяця  з
дня відкриття таких обставин.
     С у д д і :