ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі суддів:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою Хустської об'єднаної
державної податкової інспекції Закарпатської області на рішення
Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30 грудня
2003 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10
березня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,
ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,
ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28,
ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34,
ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40,
ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46,
ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52,
ОСОБА_53 на неправомірну бездіяльність Міжгірського відділення
Хустської об'єднаної державної податкової інспекції, -
встановила:
У грудні 2003 року заявники звернулися до суду із зазначеною
скаргою, в якій вказували, що визначений їм податковими органами
ідентифікаційний код платника податків вони не сприймають через
релігійні переконання, але їх прохання про застосування до них
альтернативної форми обліку платника податків Хустська ОДПI
залишила без задоволення. У зв'язку з цим скаржники просили суд
звільнити їх від отриманого ідентифікаційного коду, визнати
незаконною відмову податкового органу щодо внесення відмітки до їх
паспортів про право здійснювати будь-які платежі без
ідентифікаційного номеру та зобов'язати суб'єкта оскарження
поставити такі відмітки.
Рішенням Міжгірського районного суду від 30 грудня 2003 року,
залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області
від 10 березня 2004 року, було задоволено скаргу заявників та
визнано неправомірною відмову начальника Міжгірського відділення
Хустської ОДПI щодо анулювання ідентифікаційного номера у
громадян. Зобов'язано податковий орган зробити в паспортах
скаржників відмітку про наявність права здійснювати будь-які
платежі без ідентифікаційного номера.
В касаційній скарзі Хустська ОДПI, посилаючись на порушення
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та норм матеріального права,
просила вказані судові рішення скасувати і закрити провадження по
справі.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про єдиний
державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших
обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
для осіб, які через
релігійні та інші переконання відмовляються від прийняття
ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це
відповідні державні органи, зберігають раніше встановлені форми
обліку платників податку та інших обов'язкових платежів. У
паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність в них
права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій вірно
виходили з того, що скаржники вправі, як платники податків,
обліковуватись не за ідентифікаційним номером.
Прийняті по справі рішення відповідають нормам матеріального
та процесуального права.
Доводи касаційної скарги про те, що скаржникам вже визначений
порядок обліку за ідентифікаційним номером і не має підстав його
міняти, не можуть бути враховані, оскільки чинним законодавством
не передбачено обмежень застосування положень вказаного вище
Закону щодо осіб, яким ідентифікаційний номер вже встановлено.
Посилання Хустської ОДПI в касаційній скарзі на те, що
законом не встановлено зобов'язаного суб'єкта щодо реалізації
положень даного Закону спростовується положенням ст. 5 вище
названого Закону, згідно якої реєстрація фізичних осіб-платників
податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними
податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без
районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для
осіб які не мають постійного місця проживання в Україні - за
місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта
оподаткування.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221,
223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової
інспекції Закарпатської області - залишити без задоволення, а
рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30
грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області
від 10 березня 2004 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя