ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого: судді Харченка В.В.
Суддів: Гончар Л.Я.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Чалого С.Я.
при секретарі: Деревенському I.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
в м. Києві справу за касаційною скаргою управління Пенсійного
фонду України в Центральному районі м. Сімферополя на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 липня
2005 року у справі за позовом приватного підприємства "Південна
фруктова компанія" до управління Пенсійного фонду України в
Центральному районі м. Сімферополя про визнання недійсною вимоги,-
в с т а н о в и л а :
У січні 2005 року приватне підприємства "Південна фруктова
компанія" звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного
фонду України в Центральному районі м. Сімферополя про визнання
недійсною вимоги.
Рішенням господарського суду АР Крим від 11 квітня 2005 року
в задоволенні позовних вимог ПП "Південна фруктова компанія"
відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 01 липня 2005 року рішення господарського суду АР Крим від 11
квітня 2005 року скасовано, позовні вимоги задоволено.
В касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в
Центральному районі м. Сімферополя просить скасувати ухвалене
судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі
рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2004 р.
управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м.
Сімферополя АРК відносно Приватного підприємства "Південна
фруктова компанія" була винесена вимога про сплату боргу від
30.09.04 року № Ю-874 на загальну суму 19408,06 грн.
Вказана вимога прийнята Фондом на підставі проведеної
позапланової перевірки приватного підприємства "Південна фруктова
компанія" по питанню своєчасності, достовірності, повноти
нарахування і перечислення страхових внесків на обов'язкове
державне пенсійне страхування за період з 11.02.02 року по
20.09.04 року за результатами якої був складений акт від 29.09.04
року № 418.
Відповідно до акту перевірки УПФУ в Центральному районі м.
Сімферополя встановлено, що в період з січня по червень 2004 року
був занижений фонд оплати праці на загальну суму 60 650,19 грн.,
що привело до заниження суми страхових внесків по ставці 32 % на
загальну суму 19 408,06 грн.
На підставі ст. 20 Закону України від 09.07.03 року № 1058-1У
"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ) (1058-15)
, що вступив в чинність з 01.01.04 року, УПФУ була
донарахована сума занижених страхових внесків у вказаної раніше
сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України від 09.07.03 року №
1058-1У "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ) (1058-15)
, що вступив в закону силу з 01.01.04 року,
підприємство є платником страхових внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування.
Згідно ст. 4 Закону України від 26.06.97 року № 400/87-ВР
"Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"
( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
та ст.ст. 14 і 19 Закону України № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
від 01.01.04 року роботодавці - платники єдиного податку повинні
нараховувати 32 % на фактичні витрати на оплату праці найманих
робітників, на виплату винагород по договорам цивільно-правового
характеру за виконання робіт (послуг), що підлягають оподаткуванню
податком на доходи фізичних осіб, а також на суми сплати перших
5-ті днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок
коштів роботодавця, та допомоги по тимчасової непрацездатності.
Відповідно до частини 1 ст. 14 Закону № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
,
підприємства, організації, що обрали особовий спосіб оподаткування
(фіксований, єдиний податок) є роботодавцями-страхувальниками, та
згідно ч. 1 ст. 15 вказаного Закону, вказані юридичні особи є
платниками страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне
страхування.
Ставки сплати страхових внесків (збору) встановлюються
Законом України від 26.06.97 року № 400 ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
та
Iнструкцією про порядок нарахування та сплати страхувальниками та
застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої
Постановою Правління ПФУ від 19.12.03 року № 21-1 ( z0064-04 ) (z0064-04)
та
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 року за №
64/8663.
Відповідно до п. п. 4.1 п. 4 Iнструкції, підприємства,
установи, організації (в т.ч. що обрали особовий спосіб
оподаткування) сплачують страхові внески у розмірі 32 % від суми
фактичних витрат на оплату праці працівників .
В свою чергу, відповідно до Указу Президента України від
28.06.99 року № 746 ( 746/99 ) (746/99)
"Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" до Пенсійного Фонду України надходить 42 % від
суми єдиного податку, що сплачується суб'єктом підприємницької
діяльності - юридичною особою. Що стосується Закону України "Про
збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
№
400, то вказаний Закон є спеціальним, що встановлює ставки,
механізм стягування та пільги відносно сплати страхових внесків
(збору).
Таким чином Указ Президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" як нормативно-правовий акт не має пріоритету перед
Законами України № 400 ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
та № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
.
Згідно з частиною 3 ст. 1 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
ставки, механізм стягнення (податків і
зборів - обов'язкових платежів) та пільги відносно оподаткування
не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України,
крім законів про оподаткування.
Відповідно до ч. 15 "Заключних положень" Закону України №
1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
до приведення законодавства України у
відповідність з цим Законом, закони України та інші
нормативно-правові акти приймаються в частині не суперечної цьому
Закону, а значить положення Указу відносно звільнення від сплати
внесків до Пенсійного Фонду України з 01.01.04 року не діє.
Крім того, відповідно з діючим законодавством Укази
Президента України є підзаконними актами. Коли Указ суперечить
Закону, то застосуванню підлягає Закон.
Відповідно до ст. 226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставою для
скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та
залишення в силі рішення суду першої інстанції є рішення,
яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене
помилково.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд
апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо
задоволення позову ПП "Південна фрукто ва компанія" про визнання
недійсною вимоги управління Пенсійного фонду України в
Центральному районі м. Сімферополя № Ю-874 від 30 вересня 2004
року про сплату боргу по страховим внескам на суму 19 408, 06
грн.
За таких обставин постанова апеляційної інстанції
підлягає скасуванню, а касаційна скарга управління Пенсійного
фонду України в Центральному районі м. Сімферополя -
задоволенню.
Керуючись ст.ст. 210, 221, 226, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в
Центральному районі м. Сімферополя задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 01 липня 2005 року скасувати, рішення господарського суду АР
Крим від 11 квітня 2005 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
З оригіналом згідно
Судді: (підписи)
Суддя Вищого адміністративного
суду України В.В. Харченко