ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого:
Харченка В.В.
Суддів:
Гончар Л.Я.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Чалого С.Я.
при секретарі : Мельник I.М.
з участю представника позивача - Дерев"янчука В.А. та
представника третьої особи ТзОВ "Графік-МС" - Гордієнко А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
адміністративну справу за касаційною скаргою ТОВ
"Iнженерно-будівельна компанія "Малахіт" на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 23 травня 2006 року по справі
за позовом ТОВ "Iнженерно-будівельна компанія "Малахіт" до
Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого
органу Київської міської ради, треті особи: Київське міське бюро
технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти
нерухомого майна, Акціонерне товариство "Фармацевтична фірма
"Дарниця", ТОВ "Науково - проектно - впроваджувальна фірма
"Графік-МС", про скасування наказу "Про оформлення права власності
на об'єкти нерухомого майна" від 29 травня 2000 року № 278-В в
частині, -
в с т а н о в и л а :
ТОВ "Iнженерно-будівельна компанія "Малахіт" звернулося до
суду з позовом до Головного управління комунальної власності міста
Києва виконавчого органу Київської міської ради, треті особи:
Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права
власності на об'єкти нерухомого майна, Акціонерне товариство
"Фармацевтична фірма "Дарниця", ТОВ "Науково - проектно -
впроваджувальна фірма "Графік-МС" про скасування наказу "Про
оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" від 29
травня 2000 року № 278-В в частині.
В обгрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що
відповідачем в порушення вимог Положення "Про порядок передачі
квартир у власність", затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу
від 15 вересня 1992 року №56 було помилково включено до об'єкту
права власності ТОВ НПВФ"Трафік - МС" перехідну лоджію 13-го
поверху площею 8,9 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Новаторів, 9.
Ця лоджія на думку позивача є приміщенням загального користування,
а отже наказ Головного управління майном Київської міської
державної адміністрації"Про оформлення права власності на об'єкти
нерухомого майна" № 278-В від 29 травня 2000 року в частині
оформлення за ТОВ НПВФ "Графік - МС" права власності на цю лоджію
суперечить вимогам законодавства та порушує права позивача як
користувача приміщенням загального користування.
Постановою господарського суду м. Києва від 14 лютого 2006
року позов ТОВ "Iнженерно-будівельна компанія "Малахіт"
задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23
травня 2006 року постанову господарського суду м. Києва від 14
лютого 2006 року скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "IБК "Малахіт", з посиланням
на порушення судами норм матеріального і процесуального права,
просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі
рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та
відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд
виходив з того, що позивач пропустив передбачений ст.. 257 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
трьохрічний строк позовної давності та на
момент подачі позову він не мав права власності на нежилі
приміщення, що розміщуються на 13-му поверсі житлового будинку №9,
по вул. Новаторів, у м. Києві.
Висновок апеляційного суду є невірним і таким, що не
відповідає дійсним обставинам справи. Суд дійшов цього висновку з
порушенням норм матеріального права .
Відповідно до ст.76 ЦК України 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року, який
діяв на час виникнення спірних правовідносин та заявлення позовних
вимог, перебіг позовної давності починається з дня виникнення
права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа
довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "IБК "Малахіт"
оспорює наказ Головного управління майном Київської міської
державної адміністрації "Про оформлення права власності на об'єкти
нерухомого майна" від 29 травня 2000 року. Перша заява з вказаними
вимогами надійшла до суду 5 лютого 2003 року ,
тобто з дотриманням трьохрічного строку позовної давності. Крім
того, позивач зазначав, що про існування оскаржуваного наказу йому
стало відомо в ході розгляду даної справи, тобто після 13 січня
2003 року, і саме з цього часу для нього почав спливати строк
позовної давності відповідно до вимог ст.76 ЦК України 1963
( 1540-06 ) (1540-06)
року.
Доводи позивача з приводу моменту виникнення у нього права на
позов не були спростовані, тобто у суду апеляційної інстанції не
було підстав для відмови у позові за пропуском строків позовної
давності.
Що стосується висновків суду щодо відсутності у позивача
права на пред'явлення позову через відсутність у нього права
власності на офісні приміщення, то вони також є необгрунтованими.
Як вбачається з заяви про уточнення позовних вимог від 17
березня 2004 року (т.1,а.с. 75), товариство "Малахіт" вимагало
захисту його прав користувача, а не власника, які випливали з
договору оренди нежитлового приміщення від 28 січня 2004 року.
Вказаний договір не був ніким ос- пореним та не визнаний недійсним
у передбаченому законом порядку. Крім того, на час постановлення
рішення судом першої інстанції позивач вже був власником офісів на
13-му поверсі, будинку №9. по вул.. Новаторів, у м. Києві.
Таким чином, апеляційний суд помилково скасував правильне по
суті рішення суду першої інстанції, а тому судове рішення
апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення
суду першої інстанції - залишенню в силі.
З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 226,
230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ТОВ "Iнженерно-будівельна компанія "Малахіт"
задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23
травня 2006 року скасувати.
Постанову господарського суду м. Києва від 14 лютого 2006
року залишити в силі.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :