ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
суддів Харченка В.В.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Гончар Л.Я.
Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 06 квітня 2006 року у справі за позовом Волинського
обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до малого
підприємства "Січ" про стягнення 2225 грн.,-
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2005 року Волинське обласне відділення Фонду
соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до
малого підприємства "Січ" про стягнення 2225 грн.
Постановою господарського суду Волинської області від 10
січня 2006 року позовні вимоги Волинського обласного відділення
Фонду соціального захисту інвалідів задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
06 квітня 2006 року постанову господарського суду Волинської
області від 10 січня 2006 року скасовано, в задоволенні позовних
вимог Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної
інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України "Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
підприємства, установи і організації, крім тих, що повністю
утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів,
незалежно від форм власності і господарювання, де кількість
працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку
сплачують відповідним Фондам соціального захисту інвалідів штрафні
санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної
заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче
місце, не зайняте інвалідом. Сплата штрафних санкцій проводиться
за рахунок прибутку, який залишається після сплати всіх податків і
зборів. У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути
застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства,
установи і організації в порядку, передбаченому законом.
Отже, відсутність в спірному періоді прибутку не звільняє
відповідача від сплати штрафних санкцій за не створення робочого
місця для працевлаштування інваліда.
На судове рішення суду апеляційної інстанції надійшла
касаційна скарга Волинського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів в якій ставиться питання про
скасування рішення суду апеляційної інстанції посилаючись на
неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Волинського
обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи апеляційним судом допущено неправильне
застосування чи порушення норм процесуального права, які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної
інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для
передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого
адміністративного суду України відсутні.
Керуючись статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 06 квітня 2006 року залишити
без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
Суду України Харченко В.В.