К-12143/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" березня 2007 року м.Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.
при секретарі: Зимненко А.Д.
розглянувши касаційну скаргу ДПI у Жовтневому районі м.
Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 29
березня 2005 року та постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 06 жовтня 2005 року
у справі № 18/73
за позовом ТОВ "Фондовий центр"
до ДПI у Жовтневому районі м. Запоріжжя
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2004 року ТОВ "Фондовий центр" звернулося до суду з
позовною заявою до ДПI у Жовтневому районі м. Запоріжжя про
визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000912302/3
від 20.12.2004 року, №0000912302/0 від 16.07.2004 року,
№0000912302/1 від 02.08.2004 року, №0000912302/2 від 05.10.2004
року.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 29
березня 2005 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення №0000912302/0 від
16.07.2004 року в частині нарахування податкового зобов'язання з
податку на прибуток за основним платежем в сумі 1603 грн. та
штрафних санкцій в сумі 66526 грн.. В задоволенні решти позовних
вимог щодо податкового повідомлення-рішення №0000912302/0 від
16.07.2004 року відмовлено. Відносно визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень №0000912302/1 від 02.08.2004 року,
№0000912302/2 від 05.10.2004 року, №0000912302/3 від 20.12.2004
року провадження по справі припинено. З відповідача на користь
позивача стягнуто витрати по сплаті державного мита в сумі 21,76
грн. та 30,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
06 жовтня 2005 року апеляційну скаргу ДПI у Жовтневому районі м.
Запоріжжя залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ТОВ
"Фондовий центр" задоволено частково. Рішення господарського суду
Запорізької області від 29 березня 2005 року змінено. Абзац другий
і п'ятий резолютивної частини рішення викладений в наступній
редакції:
"Визнати податкове повідомлення-рішення №0000912302/0 від
16.07.2004 року недійсним в частині нарахування податкового
зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі
1603,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 65724,5 грн.".
"Стягнути з Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "Фондовий центр" 21,5 грн. державного мита та
25,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу."
В іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх інстанцій відповідач
звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною
скаргою в якій просить скасувати рішення першої та апеляційної
інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні
позову в повному обсязі.
При цьому в скарзі він посилається на те, що апеляційним
судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами акту
перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення
№0000912302/0 від 16.07.2004 року, яким позивачу було визначено
суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток
всього на суму 266104,00 грн. . За наслідками розгляду скарг на спірне
повідомлення-рішення, ДПI у Жовтневому районі м. Запоріжжя були
прийняті податкові повідомлення-рішення №0000912302/1 від
02.08.2004 року, №0000912302/2 від 05.10.2004 року, №0000912302/3
від 20.12.2004 року.
В акті перевірки зазначено, що оподатковуваний прибуток у
відповідному періоді, який відображено в деклараціях про прибуток
підприємства, поданих до ДПI у Жовтневому районі м. Запоріжжя
позивачем занижено на 443500 грн, що призвело до заниження податку
на прибуток в сумі 133052 грн. у відповідних періодах: 2 квартал
2001 року в сумі 52695 грн., 3 квартал 2001 року в сумі 71160
грн., 4 квартал 2001 року в сумі 4343 грн., 1 квартал 2002 року в
сумі 1099 грн., 2 квартал 2002 року в сумі 2411 грн., 3 квартал
2002 року в сумі 593 грн., 4 квартал 2002 року в сумі 748 грн..
Як слідує з акту перевірки та декларації по податку на
прибуток, позивач не відносив до складу валового доходу дохід,
отриманий від продажу, відчуження цінних паперів, а включав до
окремого обліку фінансових результатів операцій з торгівлі цінними
паперами.
Підпунктом 7.6.2 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що під терміном "торгівля
цінними паперами та деривативами" слід розуміти будь-які операції
з придбання або продажу цінних паперів чи фондових деривативів
торговцями цінними паперами, чий статус встановлюється відповідним
законодавством про цінні папери і фондовий ринок.
Відповідно підпункту 7.6.4 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
під терміном "доходи" слід
розуміти суму коштів або вартість майна, отриману платником
податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних
паперів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є юридичною особою
метою діяльності якої є діяльність по випуску цінних паперів а
також комісійна та комерційна діяльність з цінними паперами.
В даному випадку позивач здійснював комісійну діяльність на
підставі договорів комісії. Комісійна винагорода за своєю природою
не є доходом від операції з торгівлі цінними паперами а тому
отримана винагорода є оплатою за надані послуги і має включатися
до складу валового доходу як винагорода за виконання доручення
комітента.
Крім того, неправомірним є застосування контролюючим органом
штрафних санкцій на підставі підпунктів 17.1.6 п.17.1 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
,
оскільки статтею 212 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
визначено, що під великим розміром слід розуміти суми податків,
які в три тисячі разів перевищують встановлений законодавством
неоподатковуваний мінімум доходів громадян. На 2004 рік дана норма
складає 61,5 грн., відповідно великим розміром заниження
податкового зобов'язання вважається сума 184500 грн.. Донараховане
відповідачем зобов'язання не перевищує вказану суму.
Стосовно податкових повідомлень-рішень №0000912302/1 від
02.08.2004 року, №0000912302/2 від 05.10.2004 року, №0000912302/3
від 20.12.2004 року колегія суддів також погоджується з
викладеними у судових рішеннях висновками судів попередніх
інстанцій.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі
вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши
обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами
матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких
повно відображені обставини, що мають значення для справи.
Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами,
дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду
з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається
Керуючись статтями 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ДПI у Жовтневому районі м. Запоріжжя
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 29
березня 2005 року та постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 06 жовтня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий ________________________ Маринчак Н.Є.
Судді ________________________ Бившева Л.I.
________________________ Костенко М.I.
________________________ Усенко Є.А.
________________________ Шипуліна Т.М.