К/С № К-20008/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Рибченка А.О.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників
позивача: Павшенко О.А., Раєвського В.В.
відповідача: Аулової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в
Орджонікідзевському районі м. Харкова
на постанову Господарського суду Харківської області від
03.04.2006 р.
та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
13.06.2006 р.
у справі № АС-42/36-06
за позовом Приватного підприємства "Громада"
до 1. Відділу Державного казначейства у Орждонікідзевському
районі м.Харкова;
2. Державної податкової інспекції в Орждонікідзевському
районі м. Харкова
про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Харківської області від
03.04.2006 р., залишеною без змін ухвалою Харківського
апеляційного господарського суду від 13.06.2006 р., позов
задоволено частково. Стягнуто з державного бюджету на користь ПП
"Громада" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у
сумі 43449,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з державного бюджету на користь ПП "Громада" державне
мито в сумі 434,49 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що податковою інспекцією
неправомірно відмовлено у відшкодуванні сум ПДВ, заявлених у
деклараціях та уточнюючих розрахунках за період квітень-червень
2004 року, з підстав непідтвердження податкового кредиту при
придбанні товару у ланці постачальників до виробника (між ПП
"Лсік" і НВОК "Укрспемонтаж"). Щодо відмови у позові в частині
експортного відшкодування ПДВ за травень-червень 2004 року суд
виходив з того, що позивач не надав розрахунок експортного
відшкодування, суми експортного і внутрішнього відшкодування не
розділив, тому, такі суми повинні враховуватись у рахунках його
зобов'язань з податку у майбутніх платежах.
ДПI в Орджонікідзевському районі м. Харкова подала касаційну
скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти
рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Не погоджується
із судовими рішеннями в частині задоволення позову та
відшкодування з державного бюджету ПДВ у сумі 43449,00 грн.
Посилається на порушення судами норм матеріального і
процесуального права. Наголошує на тому, що судами не досліджені
обставини, які мають значення для справи, а саме те, що ПП "Лсік"
на момент складання договору (квітень 2004 р.) не існувало,
відносно посадових осіб позивача порушена кримінальна справа
стосовно безпідставного декларування ПДВ до відшкодування з
бюджету за період квітень-червень 2004 р. На його думку,
невиконання підприємством вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7, п.п.
7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та Наказу ДПА України від 24.04.2003 р. №
196/ДСК ( v0196225-03 ) (v0196225-03)
"Щодо здійснення ефективного контролю за
правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану
вартість юридичним особам" зумовило завищення суми ПДВ, яка
підлягає відшкодуванню з бюджету на 291260,00 грн., в т.ч. за
квітень 2004 р. на суму 35863,00 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги
касаційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та
його представник в судовому засіданні просять касаційну скаргу
залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Позивач подав до податкової інспекції податкову декларацію та
уточнюючі розрахунки до неї за квітень 2004р., якими заявив до
відшкодування суму ПДВ у розмірі 43449,00 грн., яка виникла
внаслідок від'ємного значення ПДВ за внутрішніми господарськими
операціями.
Також були подані податкові декларації та уточнюючі
розрахунки до них за травень 2004р., в яких заявлено до
відшкодування суму ПДВ в розмірі 172654,0грн., та за червень
2004р. - 101621,0грн. Ці суми відшкодування виникли внаслідок
застосування нульової ставки відсотків ПДВ в результаті експортних
операцій.
Суд касаційної інстанції знаходить обгрунтованими висновки
судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позову в
частині відшкодування з Державного бюджету від'ємного значення ПДВ
за квітень 2004 р. у розмірі 43449,00 грн., виходячи з такого.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997 р. №
168/97-ВР (в редакції, чинній на час формування позивачем
податкового кредиту квітня 2004 р.) податковий кредит звітного
періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих)
платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу
валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
За приписами п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на віднесення до податкового
кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у
звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг),
вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва
(обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата
коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або
отримання податкової накладної в якій зазначені суми ПДВ, що
засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт,
послуг).
Згідно із п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж закону не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по
сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону,
відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права
на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум
податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування
податкового кредиту за спірні періоди. Податок на додану вартість
по операціям з отримання товару від НВОК "Уркспецмонтаж", який є
посередником та придбавав трактори у ПП "Л.С.іК", позивачем
сплачений, від продавця товару отримані податкові накладні, що, за
приписами законодавства, підтверджують факти придбання позивачем
(платником податку) товару (робіт, послуг). За наявності
податкових накладних у позивача виникло право на податковий
кредит.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції знаходить
безпідставними доводи податкової інспекції стосовно невиконання
позивачем вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, в
результаті чого позивачем, в тому числі за квітень 2004 року, на
думку податкової інспекції, завищено суму ПДВ, яка підлягає
відшкодуванню з бюджету у розмірі 35683,00 грн.
Не можна визнати такими, що грунтуються на вимогах закону і
доводи податкової інспекції, як на підставу відсутності у позивача
права на формування податкового кредиту за спірні періоди та
заявлення до відшкодування від'ємного значення з ПДВ, в т.ч. за
квітень 2004 р. у розмірі 43449,00 грн., про те, що одного із
попередніх постачальників товару - ПП "Лсік", у квітні 2004 року
вже не існувало.
Закон України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не ставить право платника ПДВ на формування податкового кредиту з
ПДВ та отримання відшкодування від'ємного значення з ПДВ в
залежність від відстеження ланцюга постачання, постачальників до
кінцевого виробника.
Відповідно до абз. 1, 2 п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами, внесеними згідно із Законом
України від 04.03.98 р. N 169/98-ВР) у разі коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї
статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню
платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця,
наступного після подачі декларації. Підставою для отримання
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування
може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з
цього податку. Таке рішення платника податку відображається в
податковій декларації.
Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій,
позивач у порядку, передбаченому п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7
вказаного закону, подав до податкового органу податкову декларацію
за квітень, у якій загальна сума від'ємного значення з ПДВ
(різниця між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового
кредиту) дорівнювала 43449,00 грн.
Невиконання іншими постачальниками товару вимог податкового
законодавства не позбавляє позивача права заявляти до бюджетного
відшкодування від'ємного значення ПДВ за результатами звітного
періоду та отримання такого відшкодування у встановлені Законом
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
строки.
Посилання податкової інспекції, як на підставу для відмови
позивачу у відшкодуванні ПДВ за спірні періоди, на кримінальну
справу № 17050217 від 28.09.2005 р., порушену за фактом замаху
службовими особами ПП "Громада" на заволодіння державного майна,
суд касаційної інстанції відхиляє, з огляду на те, що постановою
СО Орджонікідзевського РО ГУ МВС України у Харківській області від
03.08.2006р., вказану кримінальну справу закрито за відсутністю
складу злочину.
Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної
інстанції у межах касаційної скарги, порушень норм матеріального
чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній
скарзі, судом касаційної інстанції не встановлено.
Судові рішення в частині, яка не оскаржуються, є законними та
обгрунтованими, з огляду на те, що суми ПДВ заявлені в деклараціях
за травень - червень 2004р. позивач визначив як експортне
відшкодування, але розрахунок експортного відшкодування не надав,
суми експортного та внутрішнього відшкодування за такий період в
об'ємі наданих документів не розділив, тому він не має права на
відшкодування сум з експортно го відшкодування на розрахунковий
рахунок. Такі суми експортного відшкодування, згідно із приписами
п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, повинні враховуватись у розрахунок його зобов'язань
з податку майбутніх податкових періодів.
Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій
узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам
матеріального права.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в
Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення, а
постанову Господарського суду Харківської області від 03.04.2006
р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
13.06.2006 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді А.О. Рибченко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.I. Степашко