ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Штульмана I.В., Лиски Т.О., Сороки
М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу
судді апеляційного суду м. Севастополя від 6 травня 2004 року у
справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадової особи
Ленінського районного суду м. Севастополя, -
встановила:
В лютому 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною
скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії та бездіяльність
Ленінського районного суду м. Севастополя в особі його голови щодо
порушення його права на судовий захист, порушення строків розгляду
його скарги на неправомірні дії посадової особи та клопотання про
надання судом відстрочки виконання рішення.
Ухвалою судді апеляційного суду м. Севастополя від 16.02.2004
р. в прийнятті скарги ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що вона не
підлягає розглядові у судах, оскільки зі змісту скарги було
встановлено, що вона стосується актів і дій судді, пов'язаних зі
здійсненням правосуддя.
Касаційну скаргу заявника на вищезазначене судове рішення
ухвалою судді апеляційного суду м. Севастополя від 25.03.2004 р.
було залишено без руху, а ухвалою цього ж суду від 06.05.2004 р.
визнано неподаною та повернуто скаржнику у зв'язку з неусуненням
недоліків.
В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та норм процесуального права,
просив ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 06.05.2004 р.
скасувати, а справу направити до того ж апеляційного суду для
виконання вимог ст.ст. 324, 325 ЦПК України 1963р ( 1501-06 ) (1501-06)
.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1, суд касаційної інстанції
відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо
відсутні підстави для скасування судового рішення.
Залишаючи без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді
від 16.02.2004 р., апеляційним судом було встановлено, що заявник
у тексті своєї скарги викладає своє бачення логіки суддів
апеляційного суду, допускає вживання відсилок та цитат, яких закон
не вимагає, а тому суд обгрунтовано визнав їх зайвими.
Крім того, заявлений у касаційній скарзі ОСОБА_1 відвід
суддям Верховного Суду України за змістом ст. 322 ЦПК України 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року також не допускається.
Iз вказаними підставами щодо залишення скарги без руху
погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду
України.
Слід також зазначити, що висловлюючи свою незгоду з ухваленим
по справі судовим рішенням в емоційній формі заявник вдається до
перебільшень, які описує у саркастичній формі, що перекручує зміст
самого документу та є недопустимим в офіційній діловій мові.
Посилання заявника в касаційній скарзі щодо порушень
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та норм процесуального права
зазначених висновків суду не спростовують та до уваги взятими бути
не можуть.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм процесуального
права та відсутні передбачені
ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для його
обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити Дякуновському Володимиру Віталійовичу у задоволенні його
касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу судді апеляційного суду м. Севастополя від 6 травня
2004 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: