ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Сергейчука О.А.,
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції Дніпровському
районі м. Києва
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
10.05.2006 р.
у справі № 25/541-А господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Балтика-Україна"
до Державної податкової інспекції Дніпровському районі м.
Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Києва від 03.03.2006р.,
залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 10.05.2006р., позов про визнання недійсним
повідомлення-рішення ДПI у Дніпровському районі м. Києва від
22.11.2005р. № 0001042201/0 про застосування до ТОВ
"Балтика-Україна" штрафних санкцій у сумі 340,00 грн. та
нарахування пені за порушення строків розрахунків за експортною
операцією у сумі 6 672,73 грн. задоволено.
Судові рішення вмотивовані тим, що за встановленого факту
відсутності у позивача дебіторської заборгованості за експортним
договором поставки від 25.04.2005р. № 35-П, укладеним з ВАТ
"Пивоварна компанія "Балтика" (Російська Федерація), застосування
до позивача штрафних санкцій у сумі 340,00 грн. на підставі пункту
1 статті 9, пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про систему валютного регулювання і валютного контролю"
( 15-93 ) (15-93)
, пункту 2.7 Положення про валютний контроль,
затвердженого постановою правління НБУ України від 08.02.2000р. №
49 ( z0209-00 ) (z0209-00)
, та нарахування пені у сумі 6 672,73 грн. згідно
статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
не відповідає правильному
застосуванню вказаних норм матеріального права. Крім того, судом
зазначено, що прийняття ДПI спірного повідомлення-рішення від
22.11.2005р. не відповідає вимогам наказу ДПА України від
21.06.2001р. № 253 "Про затвердження Порядку направлення органами
державної податкової служби України податкових повідомлень
платникам податків та рішень про застосування штрафних
(фінансових) санкцій" ( z0567-01 ) (z0567-01)
в редакції наказу від
10.08.2005р., за змістом підпункту 7.1 пункту 7 якого у разі
порушення платником податків законів з питань зовнішньоекономічної
діяльності податковий орган приймає рішення про застосування
штрафних (фінансових) санкцій за формою "С".
В касаційній скарзі ДПI у Дніпровському районі м. Києва
просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти
нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши
правильність застосування судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин
справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких
підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання
пункту 1 договору поставки від 25.04.2005р. № 35-II, укладеного
між позивачем та ВАТ "Пивоварна компанія "Балтика" (Російська
Федерація), позивач здійснив поставку продукції в асортименті, у
кількості та за ціною, вказаною у специфікації № 1, яка є
невід'ємною частиною цього договору. При цьому загальна вартість
поставленої продукції склала 6 477 492,00 російських рублів.
Разом з тим, згідно оформлених на експорт продукції інвойсів
від 09.06.2005р. №№ 568/06, 569/06, 570/06, від 12.06.2005р. №№
571/06, 572/06 та вантажних митних декларацій №№ 542806, 542805,
542804, 542817,542818 загальна вартість поставки склала 6 665
372,00 рос. рублів, тобто на 187 880,00 рос. рублів більше
загальної суми, вказаної в специфікації № 1 та на яку, відповідно
до банківських виписок, відомостей бухгалтерського обліку позивача
/картки рахунку 362/, листа "Райффайзенбанк Україна" від
28.09.2005р. № 24-5/8236 фактично експортовано товар.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
невідповідність сум, вказаних в зазначених інвойсах, ВМД та
специфікації № 1 до договору від 25.04.2005р. № 35-II, виникла
внаслідок помилки позивача, яка у полягала у нарахуванні ПДВ за
ставкою 20 відсотків відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції
Закону, що діяла на момент поставки.
Встановивши, що нарахування ПДВ за ставкою 20 відсотків не
відповідає пункту 6.2 статті 6 зазначеного Закону, та з
урахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказів, що
підтверджують виконання договору поставки від 25.04.2005р. № 35-II
його сторонами в повному обсязі та відповідно до умов договору
щодо асортименту, кількості та ціни /за одиницю/ експортованої
продукції, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого
висновку про відсутність у позивача дебіторської заборгованості у
сумі 187 880,00 рос. рублів, а відтак і валютних цінностей, що
перебувають за межами України.
Правильним є і висновок судів про безпідставне визначення
позивачу спірних сум штрафної санкції та пені
повідомленням-рішенням в той час, коли чинне законодавство
зобов'язувало податковий орган щодо виявлених перевіркою порушень
у сфері зовнішньоекономічної діяльності приймати рішення про
застосування штрафних санкцій за формою "С".
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів.
З урахуванням зазначеного, судові рішення першої та
апеляційної інстанцій відповідають нормам матеріального та
процесуального права, у зв'язку з чим підлягають залишенню без
змін як законні та обгрунтовані.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції Дніпровському
районі м. Києва залишити без задоволення, а ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 10.05.2006 р.- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.I.
Костенко М.I.
Сергейчук О.А.
Шипуліна Т.М.