ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2007 року у м. Києві колегія суддів Вищого
адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Цуркана М.I.,
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
при секретарі : Замезі Ю.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного письмового провадження адміністративну справу за
скаргою ОСОБА_1на дії начальника відділу містобудування,
архітектури, житлово-комунального господарства Овідіопольської
районної державної адміністрації Одеської області про відмову у
підписанні акту вибору земельної ділянки за касаційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 17
листопада 2004 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на рішення
апеляційного суду Одеської області від 17 листопада 2004 року у
справі за її скаргою на дії начальника відділу містобудування,
архітектури, житлово-комунального господарства Овідіопольської
районної державної адміністрації Одеської області про відмову у
підписанні акту вибору земельної ділянки.
Зазначає, що в червні 2004 року вона звернулася до суду із
скаргою в порядку глави 31-А на дії головного архітектора м.
Овідіополь, Одеської області, посилаючись на те, що 6 травня 2004
року вона звернулася до управління архітектури і містобудівництва
м. Овідіополь з проханням підписати акт вибору земельної ділянки
вАДРЕСА_1на території Дальницької сільської ради, але 9 червня
2004 року вона отримала відмову головного архітектора ОСОБА_2 щодо
вибору земельної ділянки. На друге письмове звернення вона взагалі
ніякої відповіді не отримала. Просила визнати незаконними дії
головного архітектора м. Овідіополь ОСОБА_2 щодо відмові
підписання акту по вибору земельної ділянки та зобов"язати
ОСОБА_2 підписати акт вибору земельної ділянки вАДРЕСА_1
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від
21 липня 2004 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Визнано
незаконною відмову начальника відділу містобудування та
архітектури ОСОБА_2 надати погодження про вибір земельної
ділянки із земель запасу під пасовище Дальницької сільської ради
Овідіопольського району Одеської області вАДРЕСА_1заявнику
ОСОБА_1
Окремою ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської
області від 21 липня 2004 року зобов"язано розглянути окрему
ухвалу на колегії Овідіопольської районної державної адміністрації
та вжити заходів по недопущенню державними службовцями
Овідіопольської районної державної адміністрації порушувати
Земельний Кодекс України ( 2768-14 ) (2768-14)
в частині надання в оренду
земельних ділянок фізичним та юридичним особам, а також Закон
України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
в частині
виконання вимог ст. 20 вказаного Закону.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 17 листопада
2004 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 від імені
Овідіопольської державної районної адміністрації було задоволено.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21
липня 2004 року та окрему ухвалу Овідіопольського районного суду
Одеської області від 21 липня 2004 року скасовано. В задоволенні
скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Вказуючи на допущені, на її думку, судом апеляційної
інстанції неповне з'ясування обставин, які мають значення у
справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що
призвело до неправильного вирішення даного спору, ОСОБА_1 просить
скасувати постановлене судом апеляційної інстанції рішення та
залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з
того, що 6 травня 2004 року ОСОБА_1, як фізична особа, звернулася
до начальника відділу містобудування та архітектури ОСОБА_2 надати
погодження про вибір земельної ділянки в довгострокову оренду, і
тільки 9 червня 2004 року отримала необгрунтовану відповідь
ОСОБА_2 про відмову у наданні такого погодження.
Скасовуючи рішення Овідіопольського районного суду Одеської
області від 21 липня 2004 року та окрему ухвалу цього ж суду від
21 липня 2004 року, апеляційний суд обгрунтовано зазначив, що
листом від 9 червня 2004 року за підписом ОСОБА_4 була надана не
відмова у задоволенні заяви ОСОБА_1, а повідомлення про
необхідність для вирішення зазначеного питання завершення
виконання проектних робіт по корегуванню генерального плану
забудови рекреаційної території Кароліно-Бугаз-Санжейка, та його
затвердження у встановленому порядку.
Після з"ясування усіх необхідних питань 1 липня 2004 року
начальником відділу містобудування, архітектури,
житлово-комунального господарства Овідіопольської районної
державної адміністрації ОСОБА_4 було надано позитивний висновок
щодо вибору земельної ділянки ОСОБА_1
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що начальник
відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального
господарства Овідіопольської районної державної адміністрації
ОСОБА_4 не мала жодних зобов"язань щодо надання висновку про вибір
земельної ділянки безпосередньо заявниці ОСОБА_1, оскільки у
відповідності з п.7 ст.151 Земельного Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
такі висновки надаються відповідній раді чи місцевій державній
адміністрації, а не особі, яка звернулась з клопотанням про
вилучення (викуп) земельної ділянки.
За таких обставин судове рішення апеляційного суду ухвалене з
дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами
касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не
спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі
судового рішення відсутні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Згідно з ч.3 ст.210 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами
касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи
процесуального права.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів
порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не
могло призвести до неправильного вирішення справи.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржуване судове рішення постановлені з дотриманням норм
матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги
висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються,
підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст.210, 220, 221, 222, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення
апеляційного суду Одеської області від 17 листопада 2004 року без
змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків,
встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя: Цуркан М.I.
Судді: Амєлін С.Є.
Гурін М.I.
Кобилянський М.Г.
Юрченко В.В.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.