ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Васильченко
Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Матолича С.В., при секретарі
Мельник I.М., за участі представника відповідача Колодрубського
О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-В" на рішення
Господарського суду міста Києва від 22 червня 2005 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 26
травня 2005 року у справі за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Алан-В" до Київської міської ради про визнання
недійсним договору, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 червня 2005
року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 26 травня 2005 в задоволенні позовних
вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-В" до
Київської міської ради про визнання недійсним договору купівлі -
продажу земельної ділянки від 17.02.2004р. було відмовлено.
Вказані судові рішення вмотивовано відсутністю обставин, з
якими закон пов'язує можливість визнання угоди недійсною за
ознаками статті 230 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Зокрема
суди першої та апеляційної інстанцій послалися на те, що
відповідачем було підготовлено всю документацію, передбачену
статтею 151 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, з якою мав
можливість ознайомитися позивач. У зв'язку з цим суди першої та
апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для
задоволення позовних вимог про визнання недійсною угоди з мотивів
введення в оману покупця відносно властивостей об'єкту купівлі -
продажу.
Згідно з пунктом чотирнадцятим частини першої статті 3
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст
якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних
управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією
із сторін угоди.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
компетенція адміністративних судів поширюється на спори, які
виникають з приводу укладання та виконання адміністративних
договорів.
Оскільки укладення договору купівлі - продажу земельної
ділянки Київською міською радою здійснюється на виконання
делегованих повноважень, зокрема передбачених Земельним кодексом
України ( 2768-14 ) (2768-14)
та Законом України "Про місцеве
самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
колегія суддів доходить висновків,
що угода купівлі - продажу земельної ділянки є адміністративним
договором у розумінні Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, тому розгляд касаційної скарги має
відбуватися за нормами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями ТОВ "Алан-В"
звернулося з касаційною скаргою, у якій просить рішення
Господарського суду міста Києва від 22 червня 2005 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 26
травня 2005 року скасувати, справу направити на новий судовий
розгляд.
Касаційна скарга грунтується на порушенні норм матеріального
та процесуального права судами першої та апеляційної інстанції,
зокрема на тому, що позивач не мав можливості ознайомитися з
відзивом відповідача під час розгляду справи та з експертними
висновками стосовно проданої йому земельної ділянки.
Скаржник вказує, що в технічній документації, з якою він був
ознайомлений, не зазначено загальну площу інженерних мереж, в
результаті чого виявилося, що вони займають 2/3 земельної ділянки,
що повністю унеможливлює будівництво на ній СТО, і якби Позивач
знав про цей факт до моменту укладання договору, він не підписав
би договір та не купив би земельну ділянку, однак жодний із цих
висновків, що мав вирішальну роль для підписання договору,
Відповідачем (Продавцем) Позивачу (Покупцю) наданий не був (про
можливість будівництва СТО на відстані 8 м. від краю тіла
колектора, 7 м. з яких знаходяться на земельній ділянці і на них
будівництво будь-якого об'єкту неможливо, за умови винесення
тепломережі за межі забудови).
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає
задоволенню із наступних міркувань.
Як вбачається із матеріалів справи 30.01.2003 Київська
міська рада рішенням № 252/412 ( ra0252023-03 ) (ra0252023-03)
затвердила перелік
земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах
(аукціонах) суб'єктам підприємницької діяльності під забудову.
25.09.2003 Київська міська рада рішенням № 33/907 доповнила
перелік земельних ділянок, в т. ч. по проспекту Визволителів, 19-а
для будівництва та експлуатації станції технічного обслуговування
автомобілів.
28.01.2004 ТОВ "Алан-В" звернулось до Головного управління
земельних ресурсів КМДА із заявою на участь у земельному аукціоні.
17.02.2004 ТОВ "Алан-В" визнано переможцем торгів на
Універсальній товарній біржі "Контрактовий дім УМВБ" (протокол
проведення аукціону з продажу земельних ділянок № 1/4).
17.02.2004 ТОВ "Алан-В" та Київська міська рада уклали
договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: проспект
Визволителів, 19-а у Дніпровському районі м. Києва (далі -
Договір).
Відповідно до п. 1.2 Договору вищевказана земельна ділянка
продається для будівництва та експлуатації станції технічного
обслуговування автомобілів.
Згідно п. 3.2.7 Договору на покупця (позивача) покладено
обов'язок виконувати вимоги, викладені у висновках Головного
управління містобудування, архітектури та дизайну міського
середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської
міської державної адміністрації) від 30.09.2003 № 19-2655,
Київської міської санітарно-епідеміологічної станції від
10.11.2003 № 8693, Управління охорони навколишнього природного
середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської
міської державної адміністрації) від 10.10.2003 №
119/04-4-15/929-3, Головного управління культурної спадщини та
реставраційно-відновлювальних робіт виконавчого органу Київської
міської ради (Київської міської державної адміністрації) від
09.10.2003 № 5910, Головного управління земельних ресурсів
виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської
державної адміністрації) від 31.12.2003 № 03-85/1534.
Спір між сторонами виник внаслідок того, що позивач вважає
оспорюваний договір недійсним, оскільки він був укладений в
наслідок обману з боку відповідача. Відповідно ст. 230 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначає, якщо одна із сторін правочину
навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають
істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман
має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть
перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх
існування. Під обманом у таких випадках слід розуміти умисне
введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що
не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають
істотне значення для угоди, що укладається (п. 12 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
"Про судову практику в справах про визнання угод недійсними").
Колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної
інстанцій було обгрунтовано визначено, що Київська міська рада для
проведення земельного аукціону підготувала документи відповідно до
рішення Київської міської Ради від 14.03.2002 № 04/1738 "Про
визначення тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м.
Києві", та не прийнято у зв'язку з цим обгрунтування скаржника
щодо обману та недостовірних відомостей при укладенні договору.
У зв'язку з чим правомірними є висновки судів першої та
апеляційної інстанцій про те, що позивач знав про обмеження та
обтяження щодо використання зазначеної земельної ділянки для
будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України,-
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Алан-В" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду
міста Києва від 22 червня 2005 року та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 26 травня 2005 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як із підстав, у строки та в порядку,
передбаченими ст.ст. 237- 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий /підпис/ В.В. Харченко
Судді /підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ Л.Я. Гончар
/підпис/ О.О. Кравченко
/підпис/ С.В. Матолич
З оригіналом вірно суддя Н.В.Васильченко