ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                    I М Е Н Е М У К А Р Ї Н И
                  21 лютого 2007 року    м. Київ
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
     суддів :  Бутенка В.I. (доповідач),
     Лиски Т.О.,
     Сороки М.О.,
     Панченка О.I.,
     Штульмана I.В.,
     розглянувши  порядку   письмового   касаційного   провадження
адміністративну  справу  за  скаргою  ОСОБА_1  на  дії  державного
виконавця  Відділу  державної  виконавчої   служби   Рубіжанського
міського управління юстиції Луганської області, -
                      в с т а н о в и л а :
     У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернулась  до  суду  із  вказаною
скаргою,  в  якій  просила  визнати  неправомірними  дії  суб'єкта
оскарження щодо накладення арешту на її майно, яке  знаходилось  у
приміщенні магазину за адресою АДРЕСА_1, відповідно  до  постанови
про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2003 року НОМЕР_1,
виданої на виконання рішення Рубіжанського міського  суду  від  23
квітня  2002  року.  Крім  того,  просила  визнати   неправомірною
бездіяльність державного виконавця щодо не  проведення  необхідних
заходів з повернення їй  вилученого  майна,  зобов'язати  суб'єкта
оскарження вирішити питання про повернення майна та  надати  копії
постанов про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2003 року
НОМЕР_1 і про закінчення виконавчого  провадження.  Також  просила
поновити строк на оскарження дій державного виконавця.
     Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської  області  від
29 грудня 2004 року відмовлено у задоволенні скарги в  зв'язку  із
закінченням строків на оскарження дій державного виконавця.
     Ухвалою апеляційного суду Луганської області від  02  березня
2005 року це рішення скасовано, справу направлено до того  ж  суду
на новий розгляд.
     Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної  інстанції,  ВДВС
Рубіжанського МУЮ подав касаційну скаргу, в якій просять скасувати
це  судове  рішення  та  залишити  в  силі  рішення  суду   першої
інстанції.
     Колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга  задоволенню  не
підлягає з наступних підстав.
     Скасувавши рішення суду першої інстанції і направивши  справу
на новий розгляд, апеляційний суд правильно  виходив  з  того,  що
Главою 31-Г ЦПК України (в редакції 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
          року),  який
діяв на час розгляду справи, рішення суду по скаргах  на  рішення,
дії  чи  бездіяльність  державного  виконавця  постановляється   у
випадках, передбачених ст. 248-24 цього Кодексу.
     Так, відповідно до ч.3 ст. 248-24  ЦПК  України  (в  редакції
1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
         року),  ухвалення судом  рішення  про  відмову  у
задоволенні скарги на дії чи  бездіяльність  державного  виконавця
можливо лише в разі,  якщо  суд  дійде  висновку,  що  оскаржувані
рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно
до закону, в межах  повноважень  державного  виконавця  або  іншої
посадової особи державної виконавчої служби  і  права  чи  свободи
заявника не було порушено.
     Таким  чином,  апеляційним  судом  обгрунтовано  вказано,  що
відмова у задоволенні скарги на дії державного виконавця в зв'язку
із закінченням  строків  на  оскарження  цих  дій  не  передбачена
законом.
     Також апеляційним  судом  правильно  зазначено,  що  місцевим
судом постановлено  рішення  не  по  всіх  вимогах  скарги  та  не
з'ясовано питання наявності або відсутності у даній  справі  спору
про право.
     Враховуючи  викладене,  колегія  суддів  вважає,   що   судом
апеляційної інстанції прийнято законне і обгрунтоване рішення, під
час розгляду справи порушень норм матеріального чи  процесуального
права ним допущено не було.
     Доводи  касаційної   скарги   зроблених   апеляційним   судом
висновків  не  спростовують,  атому  оскаржуване  судове   рішення
повинно залишатися без змін.
     Керуючись ст.ст. 220, 221. 222, 223,  224,  230  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів. -
                            ухвалила:
     Касаційну  скаргу   Відділу   державної   виконавчої   служби
Рубіжанського  міського  управління  юстиції  Луганської   області
залишити без задоволення, а ухвалу  апеляційного  суду  Луганської
області від 02 березня 2005 року без змін.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
     Згідно ст.ст. 236. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          рішення  суду
касаційної  інстанції  може  бути  оскаржено  до  Верховного  Суду
України лише за Винятковими обставинами протягом одного  місяця  з
дня відкриття таких обставин.
     Судді: