ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     21 лютого 2007 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     суддів:  Бутенка В.I.,

     Сороки М.О. (доповідача),

     Штульмана I.В.,

     Лиски Т.О.,

     Панченка О.I.,

     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи  за скаргою ОСОБА_1  на  неправомірні  дії
Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -
ОДПI),

                           встановила:

     У жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду із  скаргою  на
бездіяльність ОДПI. Свої вимоги мотивувала тим, що вона звернулась
із заявою до  відповідача,  у  якій  зазначала,  що  згідно  своїх
релігійних переконань і на підставі  ст.  1  Закону  України  "Про
державний реєстр фізичних  осіб  -  платників  податків  та  інших
обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         відмовляється від присвоєного
їй проти волі ідентифікаційного номера та просила ліквідувати  цей
номер і залишити за нею  раніше встановлену форму обліку платників
податків та обов'язкових платежів, але в задоволенні її заяви було
відмовлено.   Вважаючи   зазначені   дії    суб'єкта    оскарження
незаконними, такими, що порушують її конституційні права,  просила
задовольнити скаргу.

     Рішенням Олександрійського міського суду від 3  березня  2004
року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської
області від 26 травня  2004  року,  скаргу  задоволено.  Дії  ОДПI
визнано неправомірними, зобов'язано відповідача зробити в паспорті
ОСОБА_1 відмітку про те, що вона має  право  здійснювати  будь-які
платежі без ідентифікаційного номера. Зобов'язано ДПА  видалити  з
єдиного реєстру присвоєний скаржниці ідентифікаційний номер.

     У касаційній скарзі ОДПI,  посилаючись  на  порушення  судами
норм матеріального права, просить судові рішення скасувати.

     Згідно ч. 3 ст.  211  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
          (далі  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        )  підставами
касаційного оскарження судового рішення  є  порушення  судом  норм
матеріального чи процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  220  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

     Встановлено  і  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржувані рішення ухвалені з додержанням  норм  матеріального  і
процесуального права та відсутні передбачені ст. 227  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
         підстави для їх обов'язкового скасування.

     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223,  224,  230,  231  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,

                            ухвалила:

     Касаційні  скаргу   Олександрійської   об'єднаної   державної
податкової  інспекції  залишити   без   задоволення,   а   рішення
Олександрійського  міського  суду  і  ухвалу   апеляційного   суду
Кіровоградської області від 26 травня 2004 року - без змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судові рішення Вищого  адміністративного  суду  України,  які
ухвалені  в   порядку   касаційного   провадження,   можуть   бути
оскарженими  до  Верховного  Суду  України  лише  за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких  обставин
шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України

     Судді: (підписи)

     З оригіналом згідно

     Суддя: