ВИЩИЙ  АДМIНIСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ
     01010 м. Київ, вул. Московська, 8
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     20.02.2007
                                                       № К-7265/06
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     Карася О.В. (головуючого),
     Брайка А.I.  Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
     при секретарі:   Міненко О.М.
     за участі представників:
     позивача: Биховченка Р.I. та відповідача: Барабицької Я.М.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Державної податкової  інспекції  у  Червонозаводському  районі  м.
Харкова на рішення Господарського  суду  Харківської  області  від
01.04.2005 та постанову Харківського  апеляційного  господарського
суду від 23.05.2005 по справі № А-42/37-05
     за    позовом      Відкритого     акціонерного     товариства
"Південбудмеханізація"   в   інтересах   структурного   підрозділу
"Механізована колона № 41"
     до   Державної  податкової  інспекції  у   Червонозаводському
районі м. Харкова
     про  визнання недійсним рішення
 
                            ВСТАНОВИВ:
     Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними рішення ДПI у
Червонозаводському районі  м.  Харкова  від  27.03.2002  №  2  про
застосування до  нього  заходів  погашення  податкового  боргу  за
рахунок його активів.
     Рішенням  Господарського   суду   Харківської   області   від
01.04.2005,   залишеним   без   змін    постановою    Харківського
апеляційного  господарського  суду  від  23.05.2005  по  справі  №
А-42/37-05 позов задоволено.
     Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями,  Відповідач
(далі - ДПI) подав касаційну скаргу яка обгрунтована тим,  що  суд
не застосував ч. 2 п. 17  ст.  11  Закону  України  "Про  державну
податкову  службу"  ( 509-12 ) (509-12)
          щодо  права   підпису   заступника
начальника ДПI. I враховуючи все зазначене  в  касаційній  скарзі,
просить рішення та постанову скасувати.
     Позивач (далі - ВАТ) надав заперечення на касаційну скаргу, в
якому зазначив, що рішення та постанова у справі № А-42/37-05 були
прийняти з встановленням всіх обставин,  які  мають  значення  для
справи,   без   будь-яких   порушень   норм   процесуального    та
матеріального  права,  та  які  грунтуються  на  законно  зібраних
доказах, а тому  підстав  для  задоволення  касаційної  скарги  та
скасування рішення і постанови не має.
     Перевіривши  правильність  застосування  судами   першої   та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального  права,
юридичної  оцінки  обставин  справи,  доводи  касаційної   скарги,
заперечення на неї, пояснення представників сторін, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню  з  наступних
підстав.
     В силу п. 10.1 ст. 10 Закону України №  2181  ( 2181-14 ) (2181-14)
           в
редакції 10.01.2002 "Про порядок погашення  зобов'язань  платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - у разі
коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового
боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за
платника податків та на  користь  держави  заходи  щодо  залучення
додаткових джерел  погашення  узгодженої  суми  податкового  боргу
шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх
недостатності -  шляхом  продажу  інших  активів  такого  платника
податків.
     Стягнення коштів та продаж інших  активів  платника  податків
провадяться  не  раніше  тридцятого  календарного  дня  з  моменту
надіслання йому другої податкової вимоги.
     Стягнення  коштів  здійснюється   шляхом   надіслання   банку
(банкам), обслуговуючому платника податків,  платіжної  вимоги  на
суму податкового боргу або його частини.
     Продаж  інших  активів  здійснюється  на   підставі   рішення
податкового органу, підписаного  його  керівником  та  скріпленого
гербовою печаткою  податкового  органу.  Перелік  відомостей,  які
зазначаються  у   такому   рішенні,   встановлюється   центральним
податковим органом.
     Дослідивши позовні вимоги та фактичні обставини справи -  суд
першої  інстанції   встановив,   а   суд   апеляційної   інстанції
підтвердив, що механізована колона № 41 є структурним  підрозділом
ВАТ "Південбудмеханізація",  входить  до  його  складу  без  права
юридичної  особи  і  здійснює  свою  діяльність  згідно  з  чинним
законодавством, Статутом ВАТ та положенням про Механізовану колону
№   41   ВАТ   "Південбудмеханізація".    Структурний    підрозділ
зареєстрований у ДПI у Червонозаводському районі  м.  Харкова,  як
платник податків та інших обов'язкових платежів.
     05.10.2001 ДПI була прийнята перша податкова вимога  №  1/38,
про  те,  що  станом  на   01.10.2001   сума   податкового   боргу
Механізованої  колони  №   41   ВАТ   "Південбудмеханізація",   за
узгодженими податковими зобов'язаннями складає  154  899,72  грн.,
яку необхідно сплатити у вказаний термін.
     07.12.2001 ДПI була прийнята друга податкова вимога №  2/750,
про  те,  що  станом  на   30.11.2001   сума   податкового   боргу
Механізованої колони № 41 ВАТ "Південбудмеханізація за узгодженими
податковими зобов'язаннями складає 14 205,04  грн.,  та  зазначено
термін сплати.
     27.03.2002  ДПI  було  прийнято  спірне  рішення  №   2   про
застосування заходів погашення податкового боргу платника податків
за рахунок стягнення його  активів  (надалі  -  Рішення  №  2)  на
підставі підпункту  7.2.1  п.  7.2  Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
     Судами встановлено, що підприємство станом на  01.10.2001  та
07.12.2001 мало узгоджену податкову заборгованість перед  бюджетом
відповідно 154 899,72 грн. та 14 205,04 грн., і  тому  прийшли  до
висновку, що ДПI правомірно  були  направлені  Позивачу  перша  та
друга податкові вимоги.
     Також відповідно до  вимог  викладених  у  другій  податковій
вимозі, - у разі несплати Позивачем податкової заборгованості в 30
денний  термін,  до  нього  будуть  застосовані  заходи  стягнення
податкового боргу. Враховуючи, що дана вимога прийнята 07.12.2001,
то примусові заходи до Позивача  можуть  бути  застосовані  тільки
після 07.01.2002, після набрання чинності ст.  10  Закону  України
"Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків   перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
     Iз зазначеним обгрунтуванням судових  рішень  колегія  суддів
Вищого адміністративного суду України погоджується  повністю.  При
цьому, враховуючи ст. 10 Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  необхідно  погодитись,  що  суди
прийшли до вірного висновку про неправомірність винесення спірного
Рішення № 2, яке не містить даних про суму податкового боргу,  про
період виникнення боргу, і в якому не  вказано  на  підставі  яких
вимог законодавства його прийнято. Тобто у спірному  Рішенні  №  2
відсутні необхідні  відомості.  Крім  того,  спірне  Рішення  №  2
підписано заступником керівника податкового  органу,  повноваження
якого на право підпису рішення про застосування заходів  погашення
податкового боргу платника  податків  за  рахунок  стягнення  його
активів  ст.  10  вищезазначеного  Закону  не  надано.  При  цьому
посилання Відповідача на лист ДПА від 17.01.2002 № 913/7/24-1117 є
невірним, оскільки форма рішення встановлена  листом  ДПА  України
від  20.04.2001  №  5159/7/24-2117,  де  на  противагу  заперечень
Скаржника, право підпису надано саме голові (начальнику) ДПI.
     Відповідно аналізуючи  наведені  норми  Закону  України  "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та державними цільовими  фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  які  спростовують
доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування  норм
матеріального права, встановлено,  що  суди  попередніх  інстанцій
правильно  дослідили  обставини  справи  та  винесли   рішення   і
постанову з дотриманням норм матеріального і процесуального права,
які не підлягають скасуванню.
     Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 160, 220,  221,
223,  224,  230  Кодексу  адміністративного  судочинства   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
 
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.
     Рішення   Господарського   суду   Харківської   області   від
01.04.2005 та постанову Харківського  апеляційного  господарського
суду від 23.05.2005 по справі № А-42/37-05 залишити без змін.
     Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
     Головуючий  О.В. Карась
     Судді  А.I. Брайко
     Г.К. Голубєва
     А.О. Рибченко
     М.О. Федоров